З дитинства він показував неймовірні речі на футбольному полі. Тож мандри у Європу були невідворотніми. У 17-річному віці він потрапив у голландський ПСВ. Після кількох сезонів — дорога у гранди. Спершу "Барселона", потім — "Інтер", "Реал", "Мілан".
За кар'єру Роналдо здобув десятки індивідуальних нагород, в тому числі й найпрестижнішу — двічі ставав володарем "Золотого м'яча". Клубна кар'єра — одне, зовсім інше — історія зі збірною. Дебют за "селесао" 1994 року. Тоді сімнадцятирічний хлопчина на полі не провів і хвилини. Але золоту медаль отримав. Пік кар'єри 2002 рік.
На чемпіонаті світу в Японії та Кореї Роналдо після провального фіналу 1998 року став найкращим футболістом своєї збірної. Бразилія завдяки дублю "Феномена" обіграла Німеччину. До другого золота чемпіонатів світу Роналдо з вісьмома голами доплюсував і статус найкращого бомбардира Мундіалю.
До 2014 року саме "Зубастик" був найкращим бомбардиром світових першостей. На його рахунку 15 голів. Але на полях Бразилії першість серед бомбардирів у Роналдо забрав, як не прозаїчно, німець.