Це було неймовірно: чому нам варто подякувати збірній України з волейболу за Євро-2019

1252 Читать новость на русском
Збірна України з волейболу / eurovolley.cev.eu

Ми всі радіємо перемогам нашим спортсменам. Вітальні like та share розлітаються мережею. Але вже за два дні ейфорія згасає. І їх вже не пізнають на вулицях, не просять сфотографуватися. Не дякують. А варто.

Варто подякувати збірній України з волейболу. За те, що вони стали головною сенсацією чемпіонату Європи 2019 року, коли дійшли до чвертьфіналу. Так, волейбол у нас не настільки популярний вид спорту, як футбол. Але такий успіх не має залишитися непоміченим.

Чому це важливо?

Тут є два фактори. Перший – наша збірна. До цього вона 14 років не виступала на чемпіонаті Європи. А він відбувається раз на два роки. Перед тим українці тричі там грали. Але невдало – навіть не виходили з групи. Тому вихід у плей-офф у 2019 році вважався за неймовірний успіх. Прохід у чвертьфінал можна описати лиш словом фантастично. А гра проти потужної Сербії викликає повагу. Боролися до кінця, і забракло лише дещиці, щоб їх пройти.

Як це було: Україна у наднапруженому матчі поступилася Сербії у чвертьфіналі волейбольного Євро-2019

Другий фактор – це наш внутрішній чемпіонат. Адже саме тут відбувається підготовка майбутніх спортсменів. Хто зможе назвати чемпіона останнього сезону, не заглядаючи в google? Це львівські "Барком-Кажани", якщо що. Саме вони домінують на внутрішній арені в останні декілька сезонів. Але не в єврокубках, де українські гравці могли б набратися досвіду. Там команда вилітає в перших раундах не найпотужніших турнірів.

Ще один "цікавий" факт – 12-разовий чемпіон України харківський "Локомотив" влітку 2018 року мало не припинив існування. Все через брак коштів. Команда знялася з виступу в Суперлізі, і грає лише у вищій лізі.

Але він не один такий. У новому планувалися великі зміни – у Суперлізі мали взяти участь 10 команд. Але сумська команда "ШВСМ-СумДУ" та "Фаворит" з міста Лубни відмовилися від участі. Тож де брати українських волейболістів?

Хто головні герої?

Всі. Від тренерського штабу, який зміг створити команду. Угіс Крастіньш – литовець. Роботу в збірній він поєднує з тренуванням "Барком-Кажанів". У 2018 році він був визнаний найкращим тренером Латвії. Попри те, що там своїх спеціалістів чимало.

І кожен гравець збірної. Сім з 14 гравців минулий сезон провели в Україні. Але з такою грою на довго вони тут не затримаються. Так вже й сталося. Юрій Семенюк перебрався з "Кажанів" до бельгійського "Маасейка" (чемпіон країни).

Але й без нього інші українці добре себе проявили закордоном. Головна зірка – Олег Плотницький, що грає за італійську "Перуджу".

Та варто згадати імена всіх – Дмитро Тєрьоменко, Ян Єрещенко, Дмитро Вієцький, Тимофій Полуян, Максим Дрозд, Владислав Діденко, Горден Брова, Денис Фомін, Володимир Ковальчук, Олег Шевченко, Юрій Томин, Олександр Гладенко.

Однак просто сказати їм "дякую" буде замало. Їх треба підтримувати й під час ігор. Внутрішнього чемпіонату та матчів збірної. Як правильно відзначив свого часу Плотницький, "чому ми не бачимо і не чуємо вас на трибунах під час ігор? Чому ніхто не приїжджає до нас на збір просто що б поспілкуватися, подивитися як у нас тут? Приходите ви до нас і, можливо, тоді ви побачите результат, який хочете".

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук