Коли стається ДТП (а їх у Києві десятки щодня), коли комунальники вчергове розривають якусь із вулиць у пошуках скарбів (а я певен, вони саме скарби гетьмана Полуботка весь час шукають, тому роками й риють у найнеочікуваніших місцях) – тоді навігатор підказує мені, як об'їхати ті затори. Дійсно зручно, бо рятує від марно витрачання часу у дорозі.

Мені подобається Яндекс-Навігатор, це мало не єдиний успішній російський it-проект. Але саме тому, що створена програма нашим сусідом-агресором – в Україні він заблокований. Довелося перейти на Waze – розробка ізраїльтян, до якої досі є питання, не можуі за три роки до нього призвичаїтися.

Мабуть вже тижні два (відтоді як минули крайні морози), навігатором не користуюсь і їжджу по заторах одним й тим самим маршрутом. А все тому, що користуватися альтернативним стало надзвичайно ризиковано, адже після морозів разом зі снігом з київських доріг зійшов мало не увесь асфальт. То ж змушений нині їздити одним маршрутом, на якому більш-менш вже вивчив найстрашніші вирви та пагорби і можу більш-менш їх об'їхати й не розбити свій автомобіль. Якщо ж доводиться виїжджати на іншу вулицю, якою останніми днями не їздив – там обов'язково влітаю у кілька величезних дірок, або вкритих водою, або яких просто не видно у тьмяному вуличному освітленні.

Читайте також: Ями на дорогах: як відшкодувати гроші на ремонт авто та де очікувати зміни

Помітив, що останніми днями мене шия болить, за що грішив на незручний стілець та на те, що годинами згорблений над клавіатурою сиджу. Потому зрозумів – це від того, що я за кермом шию витягую увесь час уперед, намагаючись розгледіти кляті ями на дорозі, яких нині в Києві мільйон.

З тими от дорогами у нас страшне й сумне щось коїться. Урядовці звітують про витрачені на ремонт мільярди, але результату не бачу ніякого. Вони ж розказують нам про поганий клімат, через який псуються дороги, але не вірю цим відмазкам. Я неодноразово був у сусідній Польщі, де клімат такий самий, як і в нас, а дороги – просто ідеальні, що траси, що дороги в містах і селах. Подейкують, навіть в сусідній Білорусі дороги зразкові, правда не знаю, не був там ніколи.

А наприкінці січня був у Швеції, де близько двохсот кілометрів проїхав автобусом від аеропорту до тамтешньої столиці. Можу стверджувати, що дорожнє покриття там ідеальне, хоча клімат значно суворіший ніж у нас. Тому не треба брехати про несприятливі для асфальту погодні умови в Україні.

Маю єдине пояснення, чому в Україні погане дорожнє покриття, попри те, що гроші на ремонт виділяють, дороги ремонтують, проте їх у нас так і не має. І пояснення моє – крадуть. Більшість з тих грошей, що виділяють на ремонт розкрадають, а на ті копійки, що лишаються, з гною та гілок, і ремонтують дороги в країні, присипаючи яма чорноземом з узбіччя й притоптуючи їх черевиками.

Маю наочний і дуже яскравий приклад, що і в нашому кліматі можна зробити якісне дорожнє покриття, яке триматиметься роками. Так от в 2010-му році відкрили в Києві для автомобілів Гаванський міст, що з'єднав Рибальский півострів та Поділ. Має преправа шість смуг й величезне навантаження, 14 тисяч на годину автомобілів. Утім, міст цей з 2010-го року жодного разу не ремонтували, а на його дорожньому покритті не те що ям немає, немає навіть тріщин – гладеньке, наче вчора покладене! При цьому, що це ж міст, конструкцією якого передбачено, що він має "гуляти" – відтак має деформаційні шви. Але попри це асфальтне покриття тримається вже 9-ть років абсолютно неушкодженим, немає жодної латки. А знаєте чому? Тому що асфальт на Гаванському мості клали турки, які до виконання робіт не допустили жодного з українських підрядників.

Окрім Гаванського мосту є в Києві ще одна дорога без ям – це частина проспекту Перемоги, відремонтована турками. А решта столичних вулиць – це суцільний танкодром.

Тому маю два питання. Перше: якщо ми знаємо і бачимо на практиці, що вітчизняні компанія чи то не хочуть, чи то не вміють якісно й на роки ремонтувати дороги – навіщо ми їх наймаємо й платимо мільярди з державного бюджету?

Друге питання: якщо ми знаємо і бачимо на практиці, що ямковий ремонт неефективний й покладена дорожниками (зазвичай в дощ чи сніг) латка вилізе за два тижні, а дірка лише збільшиться. Чому витрачаємо на ямковий ремонт мільярди гривень?

На жаль, ми знаємо відповіді на ці питання: наймають вітчизняні, а не іноземні компанії. За відповіддю далеко ходити не треба,українські дорожні будівельно–монтажні компанії половину отриманих на ремонт грошей дадуть відкатом у кишеню чиновнику, а іноземці так не робитимуть. А ямковий ремонт роблять, тому що на це можна легко списати шалені гроші, а на претензії в неефективності розводити руками й здивовано перепитувати: "а хіба ви не знали, що латки тимчасові й сходять зі снігом?"

Читайте також: Покладений у мокру погоду асфальт під Києвом протримався всього 2 місяці: фото