22 лютого цього року в Міністерстві інфраструктури України підписали Меморандум про запуск проекту транспортних інновацій HypeUA. Саме ним розпочнуть "розвиток новітніх транспортних технологій в Україні, в першу чергу, швидкісної транспортної системи Hyperloop".

Читайте також: Hyperloop в Україні бути: Омелян підписав відповідну угоду

Українські журналісти з притаманним їм скептицизмом вже охрестили цю затію Мінінфраструктури "hyperloop'ом на Троєщину". Натомість міністр Володимир Омелян впевнений – цей проект не тільки поставить Україну в один ряд з найпросунутішими країнами світу, а й також – затримає "відтік мізків" та створить умови для роботи в Україні висококваліфікованих кадрів зі всього світу.

Що таке Hyperloop? Це надшвидкісна транспортна система. У ній пасажири пересуватимуться у спеціальних капсулах у вакуумній трубі. Швидкість руху – до 1200 км/год. Концепція Hyperloop була опублікована Ілоном Маском у серпні 2013 року. Для реалізації цього проекту у 2014 році заснована компанія Hyperloop One. У травні 2016 року Hyperloop One запустила конкурс "Hyperloop One Global Challenge" на проекти майбутніх маршрутів вакуумного потяга. У півфіналі було розглянуто 35 маршрутів. 14 вересня 2016 року Hyperloop One оприлюднила список з десяти маршрутів, де в перспективі можуть з'явитися високошвидкісні вакуумні траси. Десять запланованих маршрутів розміщені в 5 країнах: США, Канада, Мексика, Велика Британія та Індія. 11 травня 2016 року у пустелі штату Невада провели перше успішне випробування Hyperloop.


Демонстраційні тест-сани після першого випробування силової установки на тесті Hyperloop One у Неваді, США, 2016.

Hyperloop по-українськи

Створювати новітній транспорт в Україні будуть гуртом. До проекту вже зголосилися приєднатись Національна академія наук України, ДК "Укроборонпром", Octagonal Corporation, ДП "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (ВО Південмаш), ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування", ТОВ "Інтерпайп Україна", Unit.City, Агентство розвитку Дніпра, Український інститут майбутнього та Платформа розвитку інновацій.

Читайте також: Сам в шоці, – мер Дніпра Філатов про запуск Hyperloop у місті

Разом ми запускаємо проект транспортних інновацій HypeUA, в рамках якого ми підготуємо підґрунтя для розвитку інноваційних транспортних систем в Україні. В рамках проекту ми розглянемо можливість будівництва тестової труби на базі аерокосмічного кластеру в Дніпрі, навколо якої ми створимо інноваційне середовище для розвитку транспортних стартапів,
– повідомив Володимир Омелян.

Власне, оголошення про початок проекту, відзначили його чинні учасники – це запрошення усіх зацікавлених приєднатися до проекту – від експертів і аналітиків до профільних виробничих підприємств.

Як готуватимуть проект

Передбачено три стадії його втілення. Перша: зараз "на плечах" НАН України та залучених експертів. Вчені та експерти мають дати наукову оцінку, прорахувати всі ризики і весь потенціал та технології, які необхідно застосовувати, а також вплив на регуляторне середовище. При цьому міністр Омелян "на 99% впевнений, що наукова оцінка буде позитивною".

Друга стадія – будівництво тестового майданчика в місті Дніпрі. Під це хочуть залучити, в першу чергу, венчурні інвестиції.

Я не вважаю, що держава буде ефективним чи власником, чи будівничим, чи розробником нового виду транспорту. Це має бути приватна ініціатива,
– переконаний Володимир Омелян.

Третя стадія – після пройденого тестового етапу перехід до промислового виробництва.


Hyperloop-труба під час першого випробування двигуна, Невада, США, 2016

Як розповів керуючий партнер та співзасновник Octagonal Corporation (до слова, саме ця компанія бере участь у створенні hyperloop у Мексиці) та Octagonal Ukraine Іван Огільчин, приступити до переговорів та розробки проекту з Hyperloop One в Україні зможуть після того, як буде чітко визначено, хто і за що та на яких умовах відповідатиме в HypeUA.

Однак, вже беручись за розробку проекту, за словами міністра інфраструктури, Україна опиняється серед топ-5 держав, які зараз працюють над hyperloop, і фактично ми – єдина держава, де "політика створення нового виду транспорту підтримується урядом і державою офіційно". Крім того, у HypeUA є ще одна далекоглядна мета – щоб українські напрацювання, отримані в процесі роботи над проектом, були базовими для використання у всьому світі. "Тоді нашими потенційними клієнтами будуть 7,5 мільярдів людства", – відзначив Омелян.

Hyperloop і економіка

В Українському інституті майбутнього тим часом вже підготували економічну оцінку hyperloop в Україні

Скільки коштуватиме Hyperloop

За проектною інформацією Hyperloop, у 2013 році Україні була надана оцінка будівництва в 10,56 мільйонів доларів за кілометр. У 2016 році ця оцінка підвищилася до 16‐18 мільйонів, без урахування придбання земельної ділянки.

Майже повністю підводний маршрут з Гельсінкі до Стокгольма оцінюється у 39,81 мільйонів доларів за кілометр. Водночас у Європі станом на 2017 рік вартість будівництва високошвидкісних залізничних колій становить 26,7 мільйонів, у США, наприклад, для порівняння – 39-402 мільйонів доларів за кілометр.

Відтак, зазначають експерти Українського інституту майбутнього, вартість будівництва Hyperloop є нижчою порівняно з іншими високошвидкісними технологіями перевезення у світі.

Про "тарифи на проїзд"

За різними проектами, Hyperloop пропонує тарифи від 10 до 203 доларів за весь маршрут (від 300 до 650 км). Економічна доцільність цих тарифів ще не досліджена, кажуть експерти. У презентації, яку зроблено виконавчим директором Hyperloop Transportation Technologies, цитується 10 та 15 доларів для маршруту, що зв'язує Абу-Дабі та Дубай. Цю суму тарифу за ціною вказують як ціну, яку можна запропонувати на ринку перевезень, не враховуючи експлуатаційних витрат Hyperloop. З іншого боку, ціна в 20 доларів була оголошена з урахуванням покриття тільки експлуатаційних витрат. Втім, результати аналізу тарифів на пасажирські перевезення свідчать, що порівняно з іншими видами високошвидкісних технологій, hyperloop є найдешевшою.

Читайте також: Соцмережі нещадно жартують над заявою про високошвидкісну залізницю

Як "метро на Троєщину" чи ні?

Все новітнє, високотехнологічне і передове – безперечно, позитивний крок для держави та широкі можливості для розвитку і прогресу. Та як не сумно визнавати – в Україні часто-густо голосні пафосні ініціативи так і не виростають з пелюшок, "помираючи" ще на стадії "початку проекту". Чи не перетвориться український hyperloop на чергове "метро на Троєщину"? – запитали у міністра інфраструктури журналісти від імені українців.

"Вони вкладатимуть у цей проект свої гроші, отже, вони в нього вірять, а значить – зроблять", – сказав журналістам Володимир Омелян, маючи на увазі компанії та організації, що вже зголосилися брати активну участь у проекті HypeUA.

Через два-три тижні у Мінінфраструктури пообіцяли озвучити бюджет проекту. А за оцінками міністра Омеляна тестовий майданчик у Дніпрі зможуть почати будувати вже за рік.

Фото: Getty Images

Читайте також: Єдиний пароль: як користуватися Mobile ID та на що він здатен