Клим Чурюмов: український астроном-щасливчик, відкриття якого можуть врятувати світ

Клим Чурюмов
Клим Чурюмов / epa.eu

19 лютого у Києві на стіні столичного планетарію встановили меморіальну дошку на честь Клима Чурюмова – всесвітньо відомого українського астронома, педагога і письменника. Дату церемонії організатори вибрали не випадково – це день народження Чурюмова, нині йому виповнилося б 82 роки.

Крок в історію

У 1969 році Чурюмов керував експедицією, що відкрила комету, на яку за кілька десятиліть "прикометився" науковий модуль і передав безліч цінної для людства інформації про зародження 5 мільярдів років тому Сонячної системи. Він став відомим на весь світ і прославив Україну.

Читайте також:  Чим відома комета Чурюмова-Герасименко, яку відкрили українці

Усі інтерв’ю Клима Чурюмова – на позитиві, на всіх фото – усміхнений. У молодості більше схожий на актора, аніж на серйозного вченого, який з часом здобуде світову славу. Так і хочеться сказати: улюбленець долі, щасливчик. Але тепер завдяки йому та "Кометі Чурюмова-Герасименко" може поталанити всьому людству, яке так наполегливо шукає відповідь на питання, як же врятувати світ.

Клим Чурюмов

Меморіальна дошка на честь Клима Чурюмова

Талановита людина – талановита у всьому

Для початку йому дуже пощастило з сім’єю, в якій він народився.

Моя мама дала життя вісьмом дітям – п'ятьом синам і трьом дочкам. Вона була дуже красивою жінкою, писала вірші, добре стріляла. Навіть вагітною моїм братом Семеном поїхала на стрільби. Там у неї й почалися перейми, її відвезли до пологового будинку, вона народила сина і незабаром повернулася на позиції. Ворошилов подарував їй іменний золотий годинник, – згадує вчений в інтерв’ю Урядовому кур’єру. – Як багатодітну матір її нагородили орденом Пошани.

І вже за кілька десятиліть американський астроном і друг Чурюмова Елеонор Хелін на честь 90-річчя його мами Антоніни назвала астероїд №6646, давши йому ім’я Чуранта.

До речі, журналісти часто запитували вченого, чи не на честь того самого Ворошилова його назвали Климом. Виявляється, ні. Справа в тому, що мама зачитувалась романом Горького "Життя Клима Самгіна", дуже популярного того часу, і тому й вирішила дати таке ж ім’я своєму сину. При цьому Клим Чурюмов та Клим Самгін – повні тезки, по-батькові Івановичі.

Іван Чурюмов був кадровим офіцером радянської армії, під час Другої світової виконував обов'язки комісара батальйону. Як розповідав син, він загинув у бою неподалік села Веселе у травні 1942 року, в сумнозвісному Харківському котлі, де знищили і взяли у полон величезну кількість радянських солдат та офіцерів.

Клим Чурюмов

Відкриття відбулось у день народження українського астронома

"Батько хотів стати письменником, навіть обрав собі псевдонім – Іван Морський. Він мав потяг до писання, але у 35 років був убитий", – розповідав вчений в інтерв’ю Українській правді.

До речі, прапрадіди Клима Чурюмова по лінії матері теж були військовими – козаками Війська Донського, нащадками запорізьких козаків, обидва брали участь у легендарних битвах. Імена осавула та сотника Александрових як героїв війни з Наполеоном 1812 року вигравіювані на стінах відбудованого храму Христа Спасителя у Москві.

Мабуть, від батьків Климу Івановичу дістався письменницький талант, бо з часом з-під його пера вийде немало творів для дітей – дуже милих і щирих. Ось, наприклад.

Але астрономом Клим напевне став завдяки одному з братів.

Мій старший брат дуже багато читав, у тому числі, й наукову літературу. Розповідав мені, малому, про зірки. Від нього почув, наприклад, що біля Сіріуса є зірка, білий карлик, горошина з речовини якого важить кілька тонн! Старший брат, за освітою філософ, був моїм першим учителем. У нас була політична карта світу, і брат показав на ній усі країни, міста, острови. Я й досі можу їх перелічити. По цій карті й вивчився читати вже у чотири роки. Звісно, у такому віці мене цікавили казки і життя тварин за Бремом,

– згадував вчений у розмові з журналістами Урядового кур’єра.

До слова, астероїд 3942 Чуріваннія названий так на честь двох Іванів – батька і брата Клима Чурюмова.

Взагалі, Клим Іванович, мабуть, не раз подякував долі й за те, що залишився живим на початку війни. Через збіг обставин він, тоді чотирирічний хлопчик, не сів з мамою у потяг, яким вивозили людей із обстрілюваного фашистами Києва. А той поїзд загинув…

Хоч доля й покидала сім’ю Клима по світу– то відрядження батька-військового, то евакуація, але все одно привела назад в Україну, в рідний Миколаїв, а згодом перекинула у Київ, де він і навчався в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Тут йому пощастило знов.

Читайте також:  Хто такий Леонід Каденюк: перший український астронавт, що розгорнув у космосі синьо-жовтий стяг

Вхопити комету за хвоста

Я спочатку вступив на фізичний факультет. Мені хотілося займатися теоретичною фізикою, але під час розподілу було мало місць, і мені запропонували перейти на кафедру астрономії. Виявилося, що це надзвичайно цікаво. А вже в аспірантурі мені запропонували займатися кометами,
– згадує вчений.

Його колега Світлана Герасименко, чиє прізвище вказано другим у назві славної комети, в одному з виступів розповідала, що у Київському університеті була дуже слабка спостережна база, тому молоді вчені опинилися в Алматах, де ця база була досить потужною. У тій експедиції восени 1969 року вони спостерігали за небесними тілами та найцікавіші з них фіксували на надчутливі фотопластини "Кодак". Світлана Герасименко згадує, що в один з вечорів виявилося малувато реактивів для проявки пластин, і деякі з них проявилися не до кінця. Їх навіть хотіли викинути. Але ж – не викинули. Знову удача?! Уже в Києві, за місяць чи більше після того, вчені ще раз проявляли зображення, щоб скласти звіт про поїздку, і лише тоді вони усвідомили, що одне з зображень – не брак плівки і не вже відомі комети, а зовсім інше небесне тіло. Це була нова комета!

У нас на руках було 5 негативів, тобто 5 підтверджень відкриття. Свої дані ми надіслали в Америку і Ленінград, в Інститут теоретичної астрономії. Приємно, що із США прийшла телеграма. Навіть вирахували орбіту і одразу на всіх обсерваторіях знайшли", – ділився спогадами вчений.

Це було неймовірно!

Світлана Герасименко сьогодні не без усмішки згадує, що молодим вченим за відкриття дали аж по 30 карбованців премії. Втім, каже, вони аж ніяк не засмутились.

Клим Чурюмов та Світлана Герасименко

Клим Чурюмов та Світлана Герасименко

Українська комета бере участь в унікальному міжнародному експерименті

У 2004 році, за 35 років після відкриття комети Чурюмова-Герасименко, відбулася подія, яка ще раз змусила вчених нівроку похвилюватися.

2 березня Клим Чурюмов та Світлана Герасименко були присутні на космодромі Куру у Французькій Гвіані при запуску європейського міжпланетного зонда Rosetta, що відправлявся до "Комети Чурюмова-Герасименко".

Саме їхню комету включили до унікального проекту – космічний апарат Rosetta мав спрямувати на поверхню комети модуль "Філи" для проведення досліджень. Це було вперше в історії! Rosetta діставалася ядра комети цілих 10 років! І в листопаді 2014 року досягла бажаного. Модуль успішно "прикометився"! Як описують ЗМІ, за цим історичним моментом і величезним кроком на шляху до розгадки таємниці виникнення Сонячної системи в прямому ефірі спостерігали сотні тисяч людей.

Клим Іванович згадував:

Це велика подія для всього людства, її можна порівняти з висадкою людини на Місяць і посадкою зонда на супутник Сатурна Титан.

До речі, сам вчений не приховував – то велика удача, що обрали саме їхню комету для експерименту, хоч вона і була для цього досить зручною.

"Вона короткоперіодична, кожні 6,5 року наближається до Землі, тобто дуже часто ми її бачимо. А це дуже важливо для точного попадання зонда", – пояснював вчений.

Читайте також:  Хто такий Сергій Корольов: біографія українського інженера, який відправив першу людину в космос

Як розповів Клим Чурюмов, цей експеримент мав надати новітню інформацію про кометну речовину, магнітне та електричне поля, елементний та хімічний склад. Очікувались дані по складній органіці.

"Нарешті з'явиться уявлення про те, як садити ракету, скажімо, на небезпечні ядра комет або астероїди, що загрожують Землі. Наприклад, на небезпечний астероїд, який загрожує Землі, можна відправити ракету з ядерними боєголовками. Їх виготовили стільки, що вистачить знищити нашу планету і водночас використати для її порятунку", – казав вчений.

Світлана Герасименко розповідає, що даних з модуля вистачить на 20-30 років роботи для вчених з різних галузей, і це допоможе людству отримати відповіді на безліч надважливих питань.

Чому ж так важливо досліджувати комети?

В інтерв’ю Урядовому кур’єру вчений розповідав:

"Комета – наче капсула часу. Вона несе інформацію з далеких часів, коли Сонце було молоде, а Земля тільки зароджувалася. В ядрах комет зберігається первинна речовина, з якої п’ять мільярдів років тому утворилася Сонячна система. Звідки на Землі з’явилася вода? Земля була гаряча, і жодної краплі води тут не було. Не було й органіки. Переважно вода на Землю потрапляла з ядер комет, 60 –80% яких становить крига. Мільйони, мільярди ядер комет падали і на Землю, і на Місяць.

Тому ми бачимо і на Місяці кратери – це результат такого бомбардування. На Землі було стільки ж кратерів, але тут є атмосфера, вода, тому сліди стерлися. Лише Аризонський кратер зберігся в первісному стані – він молодий, йому всього 40 тисяч років. Коли падали кометні ядра, лід випаровувався і охолоджував Землю. А коли Земля охолола, цей лід уже не випаровувався, а в рідкому стані заповнив впадини. Це наші океани і моря. Звідки ми це знаємо? У 2010 році космічний апарат Deep Impact наблизився до ядра комети Хартлі-2 на відстань 694 кілометри. Коли дослідили ізотопний склад води на цих кометах, виявилося, що він точно такий, як і в земних океанах. Отже, джерело води на Землі — це комети. Вони занесли на неї і органіку. Нині на кометі Чурюмова-Герасименко також відкрито складні органічні молекули: метанол, формальдегід, спирти, а це органіка".

"Я – українець, і це принципове питання"

На честь Клима Івановича Чурюмова було названо малу планету. Але за його ініціативи ще задовго до польоту Rosetta на відкриту ним комету малі планети, що були відкриті вітчизняними і американськими астрономами, отримали назви Кобзар, Каменяр, Знання.

"Вже тоді Україна звучала в усьому світі. Те саме я хочу зробити й нині. На ядрі нашої комети є кратери, гори, долини. Я пропоную дати їм назви Карпати, Говерла. А один із кратерів назвати на честь мого вчителя професора Сергія Всехсвятського. Коли йому виповнилося 100 років, ЮНЕСКО назвала 2005-й Роком Всехсвятського. Тобто це учений з України, відомий у всьому світі. А інші об’єкти комети можна назвати на честь українських місць — наприклад мого рідного міста Миколаєва", – мріяв вчений.

Клим Чурюмов

Клим Чурюмов мав принципове питання щодо свого громадянства 

Він завжди повторював, що українець.

Для мене це принципове питання. Я народився в Миколаєві, Світлана Герасименко в Баришівці на Київщині. Це абсолютно українська комета і досягнення України. Мені дуже образливо, коли мене називають російським чи радянським ученим. Під час посадки модуля всі іноземні медіа називали комету українською, а нас, звичайно, – українськими відкривачами,
– пишався Клим Іванович.

І нарікав на журналістів з російського каналу НТВ: "Нахабні, безцеремонні, розштовхували всіх. Я їм сказав, що відповім на запитання за умови, що вони не назвуть мене в своїх репортажах радянським ученим. Вони присягалися, що виконають мою вимогу. А коли в Росії вийшли ці сюжети, мене разів десять назвали саме радянським ученим".

До речі, у грудні 2013-го, під час Революції Гідності, він написав Гімн українського Євромайдану.

У жовтні 2016 року Клима Івановича Чурюмова не стало. Йому було 79 років, і смерть фактично застала його за роботою. Хтось скаже: – і тут пощастило!

Прожити таке насичене життя, до останнього подиху займатися улюбленою справою та ще й залишити по собі такий яскравий слід – це велике щастя. Свій досвід передавав трьом онукам, які пішли його шляхом й опанували природничі спеціальності – закінчили мехмат та факультет кібернетики. В одному з інтерв’ю шкодував, що нема часу написати мемуари, бо доглядає за хворою дружиною Ніною, з якою пов’язувала наука і більше півстоліття разом. Втім, за нього це зробило саме життя і всі справи.

Казав, що ми всі діти зір, а астрономи – це вартові неба, і вони весь час у пошуках нового, щоб краще розуміти гармонію Всесвіту, цінити красу галактик, зір, нашого Сонця, комет та астероїдів.

Звучить як заповіт нам усім, хто ще може врятувати Землю.

Більше новин, що стосуються подій зі світу технологій, ґаджетів, штучного інтелекту, а також космосу читайте у розділі Техно

Автор: Женя Котик
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук