КБ "Південне" (Дніпро) – одне з найвідоміших у світі науково-конструкторських підприємств з розробки ракетно-космічних систем і бойових ракетних комплексів. Створене в 1954 році на базі конструкторського відділу заводу "Південмаш". У послужному списку КБ – розробка 9 типів ракет-носіїв, більше 100 моделей ракетних двигунів і більше 80 моделей космічних апаратів.
У першому репортажі з "Південного" ми розповіли про створені на підприємстві ракети і супутники, а також про сучасні супертехнології, які використовуються для виробництва космічної техніки. Тепер розкажемо про найамбітніші плани бюро і про головні проблеми – куди ж нині без них. Та спочатку, звісно, про приємне.
Зверніть увагу! Центр аерокосмічної освіти молоді у Дніпрі: тут вас чекає "Сатана"
"Свій" космодром у Канаді!
Буквально днями дуже важлива новина прилетіла з Канади. Вона стосується співробітництва КБ "Південне" і тамтешньої компанії Maritime Launch Services (MLS), що споруджує космодром у провінції Нова Шотландія. Канадці планують запускати звідти українські ракети-носії "Циклон-4М", які розробило "Південне", а випускатиме "Південмаш". Крім того, КБ створюватиме проект наземного ракетного комплексу з усією інфраструктурою.
Так от – на початку червня Міністерство охорони навколишнього середовища Нової Шотландії дало дозвіл MLS на будівництво космодрому. Фактично це відкрило дорогу для повноцінного запуска проекту. Бо екологічний сертифікат дозволяє тепер Міністерству земель і лісового господарства Нової Шотландії надати дозвіл MLS на оренду землі. Очікується, що офіційне відкриття будівництва відбудеться ще до середини липня, а перший запуск – у другій половині 2022 року.
Карта розташування космодрому в Канаді / Фото Spaceq.ca
Тим часом, президент і виконавчий директор MLS Стів Матьє вже побував у Дніпрі на "Південному" та "Південмаші" і, як повідомляє Spaceq.ca, "залишився задоволеним тим, як просувається будівництво початкових компонентів для ракети "Циклон-4M".
Важливий момент: на цьому носії, зі зрозумілих причин, не будуть використовуватися російські комплектуючі. Хоча раніше Росія була головним партнером у виробництві.
Замінимо російське!
Такого підходу в імпортозаміщенні КБ "Південне" буде дотримуватися і в інших проектах. Зокрема, планується, що ракета-носій "Зеніт" протягом двох років буде переоснащена новим українським двигуном РД-815 замість російського РД-171М.
Олександр Дегтярев / Фото автора
До речі, цей же новий РД-815 (тяга 250 тонн!) може замінити російські двигуни на ракеті-носії Atlas-5 американської United Launch Allianсе (ULA). США в останні роки теж поступово відмовляються від партнерства з Росією в космічній галузі, що відкриває перед Україною хороші перспективи. Власне, про це нещодавно говорив і генеральний директор КБ "Південне" Олександр Дегтярев:
Америка без України в космосі проживе, але це не означає, що перспектив у нас немає. Є амбіції і досвід, щоб замінити російський РД-180 на наш РД-815. А взагалі, в планах – створити у США виробництво двигунів української розробки. Ми бачимо в цьому перспективи, тому що це дає багато політичних привілеїв і багато можливостей.
Брати і запускати!
Пошук нових партнерів – один з пріоритетів КБ "Південне". Зокрема, зараз на підприємстві заявляють, що "готові забезпечити Казахстан ракетами "Зеніт" для запусків з космодрому "Байконур".
"Зеніт" народжений для Байконура і на Байконурі. І сьогодні технічний стан комплексу і пускової системи "Зеніт" повністю відповідають світовим стандартам. Потрібно брати і запускати. І у нас є це розуміння і цей досвід, – запевняє Дегтярев.
Космодром Байконур. Ракету "Зеніт" готують до старту / Фото yorick.kz
Більше того, "Південне" розробило ракету новго покоління "Маяк-С3.9", яка за своїми характеристиками перевершує "Зеніт" і цілком придатна для використання на Байконурі. Казахстан, до речі, теж зацікавлений у співпраці з Україною. Бо Росія, яка раніше активно експлуатувала Байконур, останнім часом переорієнтувалася на свої космодроми.
Ще одна країна, з компаніями якої КБ "Південне" може налагодити співробітництво, це – Польща. Вона поки що далеко не лідер у космічній галузі, але дуже зацікавлена у певних напрямках роботи, зокрема, раніше висловлювала інтерес до спільного з Україною створення нової європейської ракети-носія легкого класу.
"Все для фронту! Все для перемоги!"
Ще один напрямок, який також став пріорітетним для КБ "Південне" через ситуацію в країні, – розробка бойової ракетної та реактивної техніки на потреби Збройних сил України. Дві розробки бюро вже на стадії кінцевих випробувань і передачі підприємствам в серійне виробництво. Перша – оперативно-тактичний ракетний комплекс, здатний вражати наземні цілі на відстані до 280 км. Друга – нові крилаті ракети з дальністю польоту до 200 км наземного, морського і повітряного базування.
Снаряди до системи "Град" у розрізі (експонат на КБ "Південне") / Фото автора
Крім того, на стадії дослідного виробництва перебувають нові боєприпаси для реактивних систем залпового вогню "Град" і "Смерч" (потужніші і ефективніші за нинішні), а також для зенітно-ракетного комплексу малої й середньої дальності ураження повітряних цілей. Тут варто відзначити, що подібні типи боєприпасів зараз випускають у Росії, а в Україні виробництво лише на зародковому рівні. Ну і ми пам’ятаємо також, яких колосальних втрат зазнала наша оборонка через вибухи і пожежі на військових складах...
Загалом, як завіряють у КБ, вони готові проводити до десяти різних програм розвитку бойової ракетної та реактивної техніки для ЗСУ.
Фініш "Морського старту"?
На жаль, є у КБ "Південне" перспективні проекти, які, проте, перебувають у "підвішеному" стані. В першу чергу, мова йде про вже легендарний "Морський старт" – плавучий космодром у Тихому океані. Його, нагадаємо, створили у 1995 році – зусиллями консорціум Sea Launch, акціонерами якого були американська Boeing (40%), російська РКК "Енергія" (25%), українські КБ "Південне" та "Південмаш" (разом 15%), а також англійсько-норвезька Кvaerner Group (20%). Перша ракета злетіла у 1999-му, поки що остання – у 2013-му.
"Морський старт" / Фото Sea Launch
Попри деякі фінансові проблеми, проект вважався дуже перспективним – було виконано 36 запусків, з яких 33 – успішні. Протягом цього періоду відбувалися певні реорганізвції у структурі власності Sea Launch. У підсумку в 2016 році його власником стала російська S7 Group, яка заявляла про наміри відновити пускову діяльність у 2018-му. Але потім росіяни почали раз-по-раз міняти плани. А тут ще й у березні цього року в авіакатастрофі загинула співвласниця S7 Group Наталія Фільова…
"Морський старт" наразі залишається замороженим. Але є певні надії, що росіяни продадуть його – і тоді українські підприємства знову долучаться до унікального проекту, в якому відігравали ключову роль.
Втім, є й тривожна інформація. Російське космічне агентство ухвалило рішення передислокувати космодром з місця базування в американському порту Лонг-Біч на Далекий Схід. Експерти побоюються, що росіяни не можуть дати ради "Морському старту", а тому просто збираються зняти з нього обладнання і потім порізати на металобрухт.
"Морський старт": історія проекту на відео
Чи "світить" Місячна програма?
Ще один давно "заморожений" проект – Місячна транспортна система. Останніми роками провідні космічні країни світу (в першу чергу – США і Китай) активно розробляють плани освоєння природного супутника Землі – вже можна навіть говорити про амбітні перегони: хто перший у новому тисячолітті висадиться на Місяці, хто побудує там базу…
Блок Е на КБ "Південне" / Фото автора
І тут величезний досвід КБ "Південне" може стати в нагоді. Ще за радянських часів бюро створило так званий "Блок Е" – багаторазовий модуль, який може сідати і злітати з поверхні Місяця і стикуватися з кораблями на орбіті. Незважаючи на солідний вік, ця розробка й нині дуже актуальна. Але проблема в тому, що поки ще не створено відповідної ракети-носія і орбітальної станції. Як іронізують працівники "Південного", обігруючи назву місячного модуля: "Блок є – ракети немає…"
Втім, у КБ через це аж надто не сумують – тут звикли працювати на перспективу. І навіть на дуже далеку перспективу. Саме тому на "Південному" нещодавно започаткували ще один серйозний проект – Місячної промислово-дослідницької бази. Фахівці бюро і його партнери з інших країн уже розпочали картографування видимої поверхні Місяця для вибору місця розташування майбутньої бази. За планами, база дозволить видобувати рідкоземельні метали, проводити наукові експерименти і готуватись до запуску космічних кораблів на інші планети.
Блок Е: відеовізитка
Мільйони? Мільярди!
Звісно, такі амбітні плани щодо розвитку нових і відновлення давнішніх проектів повинні мати серйозну фінансову основу. За звітами КБ "Південне", торік підприємство отримало прибуток – 19,5 млн гривень (у першому кварталі цього року – 7 млн). Державний бюджет виділив бюро минулого року 40 млн гривень – при тому, що місячний фонд зарплати підприємства – близько 100 млн.
Відзначимо, що торік Кабмін ухвалив Концепцію загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2018-2022 роки. За п'ять років для програми планують залучити 25 млрд гривень – це близько 960 млн доларів, тобто 190 млн на рік.
Для порівняння – обсяги річних бюджетних капіталовкладень інших країн і організацій у космічний сектор: США – майже 20 млрд доларів, Європейська космічна агенція – 6,5 млрд, Росія – 2,5 млрд, Японія – близько 2 млрд... Сума інвестицій Китаю засекречена, але американський телеканал CNBC оцінює їх у 3 млрд доларів.
Ці бюджети у порівнянні з українським – як космос і земля. Конкурувати за такої різниці у фінансуванні – нереально. Саме тому в державному КБ "Південне" сподіваються на іноземні інвестиції. Але не забувають і про обов’язки держави Україна…
А ви знали? Потужна ракета, що мало не спровокувала ядерну війну