Цікаві факти про МКС: як створювали дослідницький бастіон людства у космосі

854 Читать новость на русском
Історія створення МКС / NASA

Ось уже 21 рік Міжнародна космічна станція на швидкості 27 тисяч кілометрів на годину дає змогу краще дослідити космічний простір. За цей час МКС зробила понад 330 обертів навколо Землі. А з листопада 2000 року вона – єдине місце постійної присутності людини у космосі.

З чого все почалося

У 1984 році американський президент Рональд Рейган оголосив про початок роботи зі створення орбітальної станції. У 1988 році проєкт отримав назву Freedom (Свобода). Тоді над ним спільно працювали США, ЄКА (Європейське космічне агентство), Канада та Японія.

Обов'язково спробуйте: Відчуйте себе астронавтом: NASA представила цікавий та пізнавальний додаток

Партнери бачили майбутній проєкт, як масивну керовану станцію, окремі модулі якої на орбіту буде доставляти "Спейс Шатл". Однак вже до початку 90-х стало зрозуміло, що вартість такого проєкту буде не менш космічною, як і сама станція. Було вирішено, що реалізувати такий масштабний задум стане можливо лише завдяки міжнародній кооперації.

Відтак 17 червня 1992 року між США та Росією було підписано угоду про співпрацю в дослідженні космосу. Тоді спільними силами космічних агентств двох держав було створено проєкт "Мир – Шатл". В рамках програми американський "Спейс Шатл" виконував польоти до російської космічної станції "Мир" зі спільними американо-російськими екіпажами на борту. Далі космічні агентства прийшли до спільної ідеї створення єдиної міжнародної космічної станції на орбіті Землі.

У 1993 році в США багато політиків були проти будівництва космічної орбітальної станції. У червні 1993 року в Конгресі США обговорювалася пропозиція про відмову від створення Міжнародної космічної станції. Ця пропозиція не була прийнята з перевагою лише в один голос: 215 голосів за відмову, 216 голосів за будівництво станції.

Ось так, 2 вересня 1993 року віце-президент США Альберт Гор і голова Ради Міністрів РФ Віктор Черномирдін оголосили про новий проєкт "справді міжнародної космічної станції". З цього моменту з'явилася офіційна назва "Міжнародна космічна станція", хоча паралельно використовувалася й робоча назва – космічна станція "Альфа".

Спорудження станції

Угода про створення МКС була підписана 29 січня 1998 року у Вашингтоні представниками Канади, урядів держав-членів Європейського космічного агентства (ЄКА), Японії, Росії та США.

Спорудження Міжнародної космічної станції почалося у листопаді 1998 року.

З урахуванням окремих змін МКС мала наступну структуру і організацію робіт:

  • у створенні станції, крім Росії і США, беруть участь Канада, Японія і країни Європейського співробітництва;
  • станція буде складатися з 2-х інтегрованих сегментів (російського і американського) і споруджуватиметься на орбіті поступово з окремих модулів.

Будівництво МКС на навколоземній орбіті почалося 20 листопада 1998 року запуском функціонально-вантажного блоку "Заря". Вже 7 грудня 1998 року до нього був пристикований американський сполучний модуль "Юніті", доставлений на орбіту шатлом "Ендевур".

Цікаво: На Міжнародну космічну станцію відправили пляшки з вином: яка мета проєкту


Перші блоки станції "Заря" та "Юніті" 1999 рік / NASA

Першими відвідувачами станції стали російський космонавт Сергій Крикальов і американський астронавт Роберт Кабана. Сталося це 10 грудня 1998 року.

12 липня 2000 до складу станції було додано службовий модуль "Зірка", який на етапі розгортання МКС став її базовим блоком, основним місцем для життя і роботи екіпажу.

У листопаді того ж року на станцію прибув екіпаж першої експедиції: Вільям Шеперд (командир), Юрій Гидзенко (пілот) і Сергій Крикальов (бортінженер). З тих пір станція є постійно населеною.

На той момент МКС складалася з трьох модулів, кожен з яких був завбільшки з одну невелику кімнату. Сьогодні – це величезна космічна лабораторія, розміром як футбольне поле. Саме з цієї дати ведеться відлік безперервного перебування на борту станції команд астронавтів.


Пристикований блок станції "Зірка" з кораблем "Прогрес" 2000 рік / NASA

Етапи розбудови станції

До складу МКС входить 14 основних модулів: американські – "Юніті", "Дестіні", "Квест", "Транквіліті", "Купола", "Леонардо", "Гармонія" російські – "Зоря", "Зірка", "Пірс", "Пошук", "Світанок"; європейський – "Колумбус" та японський – "Кібо".

 

20 листопада 1998 рік Виведення першого елемента МКС "Світанок" російським кораблем "Протон К". Забезпечує електроенергію, складування, орієнтацію. Був житлом до закінчення первинного монтажу.
4 грудня 1998 рік Американський шатл "Ендевур" виводить перший модуль-вузол "Юніті", який з'єднує американську частину станції з російською.
12 липня 2000 рік Пристиковано модуль обслуговування станції "Зірка", який забезпечує основні житлові приміщення для тривалих екіпажів, має системи життєзабезпечення та орієнтації і контролю орбіти.
7 лютого 2001 рік Екіпаж шатлу "Атлантіс" в ході місії STS-98 до модуля "Юніті" приєднав американський науковий модуль "Дестіні".
12 липня 2006 рік Станція отримує основний шлюзовий модуль "Квест", який використовується для виходу у відкритий космос в американських і російських скафандрах.
14 вересня 2001 рік Пристиковано модуль "Пірс", який забезпечує МКС додатковим портом для стикування "Союзів" і "Прогресів", а також використовується для виходу у відкритий космос.
9 вересня 2006 рік Шатл "Атлантіс" доставив на МКС дві панелі сонячних батарей, радіатори та системи терморегулювання американського сегменту.
23 жовтня 2007 рік На борту шаттла "Дискавері" прибув американський модуль "Гармонія". Його тимчасово пристикували до модуля "Юніті". 14 листопада 2007 року модуль "Гармонія" був на постійній основі з'єднаний з модулем "Дестіні". Побудова основного американського сегмента МКС завершилася.
7 лютого 2008 рік Пристикований лабораторний модуль "Коламбус", створений на замовлення Європейського космічного агентства.
14 березня і 4 червня 2008 рік Пристиковані два з трьох основних відсіків лабораторного модуля "Кібо", розробленого японським агентством аерокосмічних досліджень.
12 листопада 2009 рік До станції пристикували малий дослідницький модуль МІМ-2, незадовго до запуску отримав назву "Пошук".
18 травня 2010 рік Успішно пристикували до МКС російський малий дослідницький модуль "Світанок" (МІМ-1).
8 лютого 2010 рік МКС отримує третій і останній модуль-вузол "Транквіліті". Він має передові системи життєзабезпечення, які утилізують стічні води для повторного використання екіпажем та отримання кисню для дихання екіпажу. Тоді ж формується модуль-обсерваторія "Купол", з якої прекрасно видно робототехнічні операції і стикування космічних апаратів, а також спостережний пункт для спостереження за Землею.
14 травня 2010 рік Приєднується малий дослідницкий модуль "Світанок", який використовується для стикування і зберігання вантажів на борту станції.

Цікаво: Супутник Samsung впав на ферму у США: відео

Міжнародна космічна станція на початку будівництва (1999 рік) й на завершенні (2011 рік)

Технічні характеристики МКС

  • Маса419,455 тонн
  • Довжина72,8 метра
  • Ширина108,5 метра
  • Висота20 метрів

Велика перерва

1 лютого 2003 року зазнав аварії американський шаттл "Колумбія". На його борту перебувало семеро членів екіпажу, всі вони загинули. Причиною катастрофи стало руйнування зовнішнього теплозахисного шару на лівій площині крила.


Аварія шатлу "Колумбія" стала великою трагедією для космічної програми США / NASA

З тієї пори й аж до липня 2005 року Сполучені Штати не проводили польоти шатлів, таким чином не маючи незалежного доступу до станції.

18 квітня 2005 року – глава НАСА Майкл Гріффін на слуханнях сенатської комісії з дослідження космосу і науки заявив про необхідність тимчасового скорочення наукових досліджень на американському сегменті станції. Це було потрібно для вивільнення коштів на форсовану розробку й будівництво нового пілотованого корабля (CEV).

Він був необхідний для забезпечення незалежного доступу США до станції.

Читайте також: На крок ближче до пілотованих місій: SpaceX провела успішні випробування корабля Crew Dragon

Після катастрофи "Колумбії" було скорочено з трьох до двох кількість членів довготривалих екіпажів МКС. Це було пов'язано з тим, що постачання матеріалів, які необхідні для життєдіяльності екіпажу, виконували лише російські вантажні кораблі "Прогрес".

26 липня 2005 року польоти шаттлів поновилися успішним стартом "Діскавері". До кінця експлуатації шатлів планувалося здійснити 17 польотів до 2010 року, в ході цих польотів на МКС було доставлено обладнання та модулі, необхідні як для добудови станції, так і для модернізації частини обладнання, зокрема – канадського маніпулятора Canadarm.

Українці на МКС

9 вересня 2006 року шатл "Атлантіс" доставив на МКС два сегменти конструкцій МКС в рамках місії STS-115. Станція поповнилася двома панелями сонячних батарей, а також радіатори системи терморегулювання американського сегменту.


Міжнародна космічна станція у вересні 2006 року / NASA

Читайте також: Українка, що підкорила космос: інтерв'ю з астронавткою NASA Гайдемарі Стефанишин-Пайпер

За встановлення сонячних батарей відповідала інженерка NASA українського походження Гайдемарі Стефанишин Пайпер. Вона стала першою українкою на борту МКС, яка здійснила вихід у відкритий космос, та ще й настільки важливий для розбудови та функціонування станції.


Гайдемарі Стефанишин Пайпер на МКС в рамках місії STS-115 / NASA

Інші цікаві факти про МКС

Сьогодні Міжнародна космічна станція – це багатоцільовий космічний дослідницький комплекс, в діяльності якого беруть участь 15 країн: Бельгія, Бразилія, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Росія, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.

В основі спорудження станції закладено модульний принцип. Побудова МКС відбувалася шляхом послідовного додавання до комплексу чергового модуля або блоку, який з'єднується з уже доставленим на орбіту.

Інші модулі станції. Станція також мала три вантажні модулі: "Леонардо", "Рафаель" і "Донателло", які періодично доставляли на орбіту наукове обладнання та інший вантаж для дооснащення МКС. "Багатоцільові модулі постачання" доставляли у вантажному відсіку шатлів і стикувалися з модулем "Юніті".

Переобладнаний модуль "Леонардо", починаючи з березня 2011 року, входить до кількості модулів станції під назвою "Герметичний багатофункціональний модуль" (Permanent Multipurpose Module, PMM).


Приєднаний малий дослідницький модуль "Світанок" / NASA

Рух орбітою. Станція здійснює один оберт навколо Землі приблизно за 90 хвилин і майже половину цього часу вона проводить в тіні нашої планети. МКС здійснює майже 16 обертів за добу на приблизній швидеості 27 тисяч кілометрів на годину.

Висота орбіти МКС. Вона постійно змінюється. За рахунок тертя об розріджену атмосферу відбувається поступове гальмування і втрата висоти. Кораблі, які стикуються зі станцією, допомагають їй набирати висоту. 

15 червня 2011 МКС збільшилася на 10,2 кілометра і склала 374,7 кілометра. 


Міжнародна космічна станція на орбіті Землі / NASA

До середньої висоти 405 кілометрів станція піднялася 18 травня 2015 року. Останнє коригування відбулося 8 листопада 2019 року. Корабель "Прогрес МС-12" підняв МКС ще на 800 метрів. Відтак, нині вона пролітає над Землею на відстані 416,6 кілометра.

Про пікантне. Туалет на станції призначений як для чоловіків, так і для жінок і виглядає точно так само, як на Землі, але має низку конструктивних особливостей. Унітаз має фіксатори для ніг, в нього вмонтовані потужні повітряні насоси. Космонавт пристібається спеціальним пружинним кріпленням до сидіння унітазу, потім включає потужний вентилятор і відкриває всмоктувальний отвір, куди повітряний потік забирає всі відходи.


Туалет на МКС / NASA

Важливо: Українському космосу бути: Південмаш отримає замовлення від американського Firefly на $15 млн

Космічна грядка. Астронавти мають власну теплицю, де вирощують зелень. Свіжа зелень, вирощена в умовах мікрогравітації, офіційно включена в меню на Міжнародній космічній станції.


Вперше вирощений на МКС салат / NASA

Небезпека космічного сміття. Оскільки МКС рухається порівняно невисокою орбітою, існує певна ймовірність зіткнення станції або космонавтів, що виходять у відкритий космос, з так званим космічним сміттям. З огляду на космічні швидкості на орбіті, навіть малі об'єкти здатні завдати серйозної шкоди станції.

Щоб уникнути подібних зіткнень, з Землі ведеться віддалене спостереження за пересуванням елементів космічного сміття. Якщо на певній відстані від МКС з'являється така загроза, екіпаж станції отримує відповідне попередження для коригування курсу. Двигуни здатні вивести станцію на вищу орбіту і таким чином уникнути зіткнення. У разі пізнього виявлення небезпеки екіпаж евакуюється з МКС.


Отвір в панелі радіатора шаттла "Ендевур" внаслідок зіткнення з космічним сміттям / NASA

Космічні витрати на спорудження МКС. Витрати на будівництво та експлуатацію МКС виявилися набагато більшим, ніж спочатку планували. У 2005 році, за оцінкою ЕКА, з початку робіт над проєктом МКС (з кінця 1980-х років) і до його передбачуваного закінчення (2010 року) було б витрачено близько 100 мільярдів євро (157 мільярдів доларів). Однак, нині закінчення експлуатації станції планують не раніше 2024 року. Сумарні витрати всіх країн оцінюють в значно більшу суму.

Провести точну оцінку вартості МКС дуже важко. Наприклад, незрозуміло, як повинен розраховуватися внесок Росії, так як Роскосмос використовує значно нижчі доларові розцінки, ніж інші партнери.


Середина одного з модулів МКС / NASA

Екіпаж МКС сьогодні. Зараз на МКС перебуває вже 61-й екіпаж, до складу якого входять: росіяни Олександр Скворцов та Олег Скрипочка, американці Крістіна Кук, Ендрю Морган і Джессіка Меїр, а також італієць Лука Пармітано. Його робота розпочалася 3 жовтня 2019 з моменту відстикування від станції корабля Союз МС-12 та закінчиться в лютому 2020 з моменту відстикування від МКС корабля Союз МС-13.

15 листопада астронавтки Крістіна Кук та Джессіка Меїр здійснили вихід у відкритий космос, під час якого розпочато ремонт магнітного альфа-спектрометру (AMS-02), який доставлено на станцію в 2011 році.

Детальніше про перший в історії самостійний вихід у космос жінок-астронавток читайте тут.


Шістдесят перший довготривалий екіпаж МКС / NASA

Як слідкувати за станцією

Все важливе, що стосується життя та роботи станції, ви можете відслідковувати на Техно 24. Ми забезпечимо вас своєчасною та якісною інформацією про останні події, дослідження, рекорди та інші цікаві факти.

Якщо ж ви хочете побачити один з 16 світанків, які можуть спостерігати астронавти на МКС, або подивитися на Землю з борту МКС –  це можна зробити на офіційному стрімі NASA.

Дивіться NASA Live Stream з борту МКС:

Також рекомендуємо вам відвідати офіційну сторінку МКС на сайті NASA, де розмішено всю найбільш актуальну інформацію, плани подій, досліджень та прямих зв'язків з екіпажем. До слова, вони часто проводять онлайн-бесіди з аудиторією, де практично кожен бажаючий може поставити запитання астронавту на МКС.

Бути в курсі останніх новин на станції таклж допомагаж офіційний твітер проєкту. Ось як проходять тренування американських астронавтів перед польотом на станцію.


Стежити за тим, як Міжнародна космічна станція обертається навколо Землі і над якою країною саме зараз вона пролітає можна в додатку ISS Live Now на Android та IOS.

Більше новин, що стосуються подій зі світу технологій, ґаджетів, штучного інтелекту, а також космосу читайте у розділі Техно

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук