Таке зростання зумовлене підвищенням емісійної активності уряду на ринку державних облігацій та зростанням зацікавленості інвесторів у майже безризикових та водночас високодохідних інструментах. Протягом 2010 року обсяг торгів державними облігаціями становив понад 60 млрд. грн.

Зауважимо, за даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за три місяці поточного року українськими емітентами було випущено облігацій на суму понад 6,5 млрд. грн. Так, активізувалися забудовники, які випускають цінні папери під свої об’єкти, та банки.

“Можете побачити інші місця, де люди теж збираються випускати облігації, випускають і їхні банки і так далі. Причому йде принцип нарощення з простої причини - що будь-який підручник відкриваєш, читаєш, що після кризи - відразу банківські гроші, а потім починаються прямі інвестиції, а там в хвості, перед черговою кризою, наступають портфельні інвестиції, але перше йдуть прямі інвестиції - і ось люди зараз намагаються взяти ці прямі інвестиції і якось оформити їх через облігації”, - розповідає член ДКЦПФР Сергій Бірюк.

Водночас фахівці зауважують, змінюється структура попиту інвесторів на фондовому ринку. Якщо раніше у ціні були інструменти, номіновані в іноземній валюті, то сьогодні більшим попитом користуються інструменти у локальних валютах. Як відзначають аналітики інвестиційної компанії "Тройка Діалог", такі інструменти мають більшу доходність. Крім того, останнім часом нацвалюти мають тенденцію до укріплення.

“Щоб ринок єврооблігацій, номінованих у гривні, розвивався більш активно, необхідно, щоб ця валюта стала розрахунковою в системах “євро-клір” і “клір-стрім”. Для порівняння, в Росії рубль став такою валютою ще в 2007 році і зараз ми бачимо, на тлі інтересу іноземців до локальних валют, черговий сплеск випуску єврооблігацій, номінованих в локальних валютах”, - каже керівник групи аналізу ринку боргових зобов'язань ІК "Тройка Діалог" Олександр Кудрін.

Водночас фахівці зауважують, єврооблігації, випущені у національній валюті, є найпростішим способом перестрахуватися від додаткових ризиків, пов’язаних із валютними коливаннями у тій чи іншій країні. Проте міжнародні рейтингові агентства не поспішають підвищувати рейтинги як корпоративним випускам, так і державі в цілому, що заважає Україні позичати на світових ринках дешевше. Головними причинами є те, що Україна дуже чутлива до зовнішніх шоків.

“З ним пов'язані - об'ємні потреби у в зовнішньому фінансуванні в цілому і державного сектора зокрема. Наступний фактор - це слабка банківська система. Залежність від фінансування МВФ і невизначеність загальної економічної політики”, - каже економіст ІК "Драгон Капітал" Олена Белан.

Проте, фахівці прогнозують, що у другому півріччі поточного року варто очікувати на суттєве зростання кількості корпоративних емісій. Найвищу зацікавленість, очікується, проявлять банки, адже нагромадження ліквідності, притаманне банківському сектору, має дати поштовх для розширення ринку.