Вітчизняні можновладці пишаються, адже у ній наголошується, що Київ має право подати заявку на членство в ЄС. Втім, документ містить досить жорсткі вимоги до української влади.

Європарламентарі через резолюцію закликають Україну модернізувати ГТС і забезпечити безперебійний транзит палива у Європу. Крім того, просять українську владу розслідувати випадки посягань на свободу слова, а також перевірити роль СБУ щодо втручання в демократичні процеси. Тож українські опозиціонери роблять висновок - резолюція Європарламенту є жорстким ляпасом українській владі.

"Нинішня резолюція, яка щойно проголосована європейським парламентом є найбільш жорсткою резолюцією європейського парламенту щодо України", - каже екс-віце-прем’єр-міністр з євроінтеграції Григорій Немиря.

Як жовту попереджувальну картку для України охарактеризували резолюцію і її творці - євродепутати від групи народних партій. Їхні колеги з прогресивного альянсу соціалістів і демократів кажуть, документ міг бути й кращим.

"Я голосував за цю резолюцію, але вона мені не дуже подобається. Це компромісний документ, в якому багато спрощень", - каже депутат Європарламенту Марек Сівець.

Нагадаємо, ухвалення Резолюції в Європарламенті відкладали двічі - спершу аби не збурювати ситуацію перед виборами, а вдруге не хотіли голосувати перед самітом Україна-ЄС. До слова, на цьому саміті, що відбувся минулого тижня, Євросоюз надав Україні довгоочікуваний план дій щодо безвізового режиму.

"План дій розроблено за логікою та філософією доріжних карт, що кілька років тому були надані Європейським Союзом балканським країнам Сербії, Македонії, Чорногорії, Албанії, Боснії та Герцеговині і вже привів їх до скасування візового режиму з Євросоюзом, зміст плану дій є ідентичним вже згаданим дорожнім картам", - каже речник МЗС Олександр Дікусаров.

Аби виконати план дій українській стороні потрібно підвищити безпеку закордонних паспортів, реформувати міграційну політику, а також посилити громадський порядок та безпеку. Усе це можна зробити за півтора-два роки, кажуть політики. Та експерти не радять поспішати.

"Ейфорія точно спаде, особливо коли почнеться перший моніторинг, а я думаю, що, на скільки я знаю, кожні півроку буде Єврокомісія моніторити виконання цього плану дій і коли нам почнуть ставити червоні галочки, то ейфорія точно закінчиться", - каже директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Окрім плану дій, Україна отримала ще й доступ до участі у програмах Євросоюзу. Щоправда, тільки відкритих для третіх країн. На цьому європейські дарунки і закінчилися. До багатообіцяючої угоди про асоціацію та щодо зони вільної торгівлі так і не дійшли. Через безкомпромісні питання відтермінували ще на рік.

"Ми б хотіли до середини 2011 року завершити нашу угоду про асоціацію; ми б хотіли побачити поступ щодо демократичної реформи в Україні; і ми сподіваємося, що українське керівництво просуватиметься вперед з економічними реформами також", - каже президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.

"Сьогодні вперше за 9 місяців ми констатуємо від’ємне сальдо в торгівлі с/г продукцією між Україною і ЄС у розмірі 309 млн. грн. тому для аграрного сектору створення зони вільної торгівлі з ЄС є надзвичайно чутливим", - каже директор департаменту зовнішньоекономічного співробітництва МінАПК Сергій Іващук.

Та попри це, кажуть експерти, європейські лідери досить приязні до України.

"І на саміті Україна-ЄС і в Європарламенті шукали баланс інтересів і резолюція Європарламенту відобразила цей баланс інтересів, кожна з сторін може знайти там своє. Там є і критика авторитарних тенденцій, певних проблем з демократією в Україні, але з іншого боку є позитивні оцінки розвитку процесу європейської інтеграції. І в той же час їх оцінки стали більш такими прагматичними, більш критичними ніж вони були раніше", - каже політолог Володимир Фесенко.

Допомогти Україні досягти значних успіхів на шляху до Європи зможуть поляки, кажуть експерти. Адже саме Польща протягом наступних півроку головуватиме в ЄС.