Цьому реально може посприяти прийняття законопроектів, що стосуються прозорості діяльності НБУ та підвищення його відповідальності перед суспільством, а також про внесення змін у закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Про це в ході круглого столу "Як посилити прозорість роботи і підзвітність НБУ та Фонду гарантування вкладів суспільству", ініційованого комітетом Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності, заявив кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Анатолій Дробязко, повідомляють українські ЗМІ.

Експерт висловив упевненість в тому, що серед першочергових кроків у нормалізації функціонування всієї системи вітчизняного центробанку є прискорення повноцінного функціонування Ради НБУ, які відповідали б передовим міжнародним стандартам корпоративного управління.

"При Раді НБУ необхідно створити комітети з ризиків, аудиту, призначень, винагород та стратегії. До першочергових завдань важливо включити ефективну взаємодію з Правлінням Нацбанку, прийняти стратегію головного фінансового регулятора країни на 3-5 років, розробити нові підходи до монетарної політики, яка сприяла б економічному зростанню, збільшення зайнятості населення і забезпечення стабільності фінансової системи", – заявив Дробязко.

Експерт вважає, що необхідно на законодавчому рівні доручити уповноваженому держоргану, наприклад, Рахунковій палаті, проведення аудиту адекватності дій самого регулятора та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Це необхідно зробити у зв'язку з використанням критеріїв виведення з ринку банків, а також щодо прийняття рішень про надання преференцій і неприйняття заходів впливу за порушення регулятивних вимог до окремих банків, відзначає видання.

Така законодавча практика, на думку вченого-фінансиста, дозволить зробити крок назустріч вітчизняній реальній економіці. При цьому Дробязко підкреслив, що Україні необхідно вивчити і реалізувати успішно апробований в країнах ЄС досвід антикризових програм довгострокового рефінансування банків.

"Таке рефінансування можливе із залученням кредитних коштів, інвестицій та технічної допомоги міжнародних фінансових організацій. Необхідно встановити регуляторні пріоритети стимулювання, а в даному випадку – відновлення кредитування реального сектору вітчизняної економіки, включаючи мале та середнє підприємництво. Паралельно необхідно продовжити поступове зниження ключової ставки Нацбанку з прив'язкою до очікуваного рівня інфляції", – підкреслив Анатолій Дробязко.

Експерт вважає, що серед першочергових кроків щодо нормалізації діяльності вітчизняного центробанку має бути і впровадження механізму Єдиного реєстру великих позичальників у відповідності зі стандартами, які впроваджені Центральним банком Євросоюзу разом з центробанками країн-учасниць цього міждержавного об'єднання. Дробязко вважає, що всі ці дії керівництво НБУ має проводити виключно в тісній взаємодії з Урядом України та комітетом Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.

Як повідомляли ЗМІ, обговорені на круглому столі законопроекти були розроблені в рамках реалізації Стратегії розвитку банківської системи 2016-2020 "Синергія розвитку банків та індустріалізації економіки". Стратегія затверджена Комітетом Верховної ради з питань фінансової політики та банківської діяльності і рекомендована до роботи Кабміну й Нацбанку.

Законопроекти про підвищення прозорості та підконтрольності суспільству Національного банку україни та Фонду гарантування банківських вкладів повністю базуються на світовому досвіді і збільшують інституційну спроможність цих важливих органів, заявив в четвер на заїданні круглого столу голова парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка.