Ще один його багаторічний супротивник наразі очолює Білий дім. Чому ж Маккейна називали анти-Трампом та що втратив світ із його відходом – аналізувала західна преса.
Читайте також: Помер Джон Маккейн: біографія великого друга України
Ворогування навіть після смерті
Серце 81-річного Джона Маккейна зупинилося 25 серпня. Напередодні він відмовився від протиракової терапії і здався важкій хворобі – гліобластомі. Але навіть злоякісна пухлина головного мозку не змусила його відмовитися від політичної діяльності, і він до останнього залишався вірним своїм принципам та демократичним ідеалам своєї країни. Саме на ґрунті політичних та світоглядних розбіжностей у Маккейна і виникла неприязнь до Дональда Трампа, яка згодом переросла у гостре протистояння.
Сенатор-республіканець вважав поведінку глави Білого дому обурливою та неприпустимою у багатьох сферах. Маккейн піддавав нищівній критиці міграційну, оборонну та економічну політику Трампа. Більшість у США погоджувалися, що моральні переконання та віра в порядність сенатора-республіканця різко контрастують зі звичками та інстинктами чинного президента США. За це Трамп відплатив Маккейну "щедрою монетою". Навіть після смерті "американського яструба" лідер Штатів відмовився називати Маккейна "героєм", хоча всі у країні вважали його таким за відважність під час війни у В'єтнамі та знущення у ханойській в'язниці, де він провів понад п'ять років.
Антипатія між Трампом та Маккейном не зникла навіть після смерті сенатора
Швейцарське видання Le Temps зазначає, що після смерті Маккейна в усьому світі по обидва боки політичної арени висловлювалося безліч похвал в його честь. Проте Трамп обмежився коротким твітом, в якому він висловив співчуття родині свого головного критика. На відміну від віце-президента США Майка Пенса і своєї дружини Меланії, він не сказав ні слова про життя та заслуги Джона Маккейна, йдеться у статті.
Президент США навіть відмовився публікувати офіційну заяву Білого дому у зв'язку зі смертю сенатора-республіканця, в релізі якої Маккейна вихваляють за героїзм, проявлений під час В'єтнамської війни і за службу США. Неповага до смерті Маккейна з боку адміністрації США проявилася і в ритуалі спущення прапора. Так, 25 серпня, коли стало відомо про смерть американського політика, прапори над деякими державними будівлями у Сполучених Штатах приспустили. Але згодом Білий дім знов підняв стяг на повну висоту.
Читайте також: Людина-легенда: чому Джона Маккейна називають одним із найвпливовіших політиків США
Трамп все ж підняв "білий прапор"
Однак у понеділок, 27 серпня, під натиском критики лідер США нарешті віддав пошану цій важливій політичній постаті, наказавши повторно приспустити прапори по всій країні.
Прапор США над Білим домом повторно приспустили до дня поховання Джона Маккейна. Фото: The New York Times
Американський президент, поступаючись тиску, в результаті оприлюднив і комюніке в знак поваги до сенатора.
Незважаючи на наші політичні розбіжності, я поважаю відданість сенатора Джона Маккейна нашій країні,
– наголосив Трамп у короткому документі, опублікованому через два дні після смерті колишнього пілота та героя США.
Згідно з останньою волею Маккейна, Трамп не прийде і на його похорон, запланований на 2 вересня у столиці штату Меріленд – місті Анаполісі. Прес-секретар Маккейна підтвердив, що президент США також не буде присутній на прощанні з покійним у Вашингтоні 1 вересня, де чекають його попередників – Барака Обаму та Джорджа Буша-молодшого.
"У своєму посмертному посланні, прочитаним його прес-секретарем в Аризоні, той, кого прозвали "останнім левом у Сенаті", застеріг США від спроби відступу і небезпеки розколу, завуальовано викриваючи нинішнього мешканця Білого дому", – передає швейцарська газета.
Читайте також: Україна, Росія Путіна та що таке патріотизм: найяскравіші цитати Джона Маккейна
Анти-Трамп і занепад світопорядку, який він уособлював
Коли вашингтонський істеблішмент тужив за Маккейном, стало очевидно, що це траур не лише за конкретною людиною, а й за занепадом світу, уособленням якого американський сенатор, очевидно, був, розмірковує оглядач The Washington Post Ішан Тхарур. Як видається, глобалістська концепція, за яку боровся Маккейн, відступила із зайнятих позицій. Трамп після приходу до влади систематично підточує трансатлантичний альянс, і тепер в Європі офіційні особи закликають будувати майбутнє без прив'язки до "ненадійного Вашингтона", зауважує автор публікації.
Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер у статті для Sueddeutsche Zeitung пояснює, що все своє життя Маккейн був невтомним апологетом трансатлантичного партнерства: він вірив в ідею, що стоїть в основі західного світу, в центральне значення тісної співпраці ліберальних демократій на благо світу.
Маккейн вважав, що трансатлантичні відносини – це щось більше, ніж випадковий результат історії, заснований на спільних інтересах союз або тимчасовий альянс. Вони були для нього ліберальним світоустроєм як таким, заснованим на переконанні, що демократія і права людини є справжніми цінностями, за дотримання та поширення яких ми несемо відповідальність, можливо, з відходом Маккейна підійде до кінця і трансатлантична ера,
– припускає експерт.
Європейцям були близькі не всі ідеї американського політика, продовжує Ішингер. Можливо, Маккейн не думав, що всі проблеми можна вирішити військовим шляхом, але він був переконаний у тому, що військова сила може бути використана в ім'я добра у всьому світі. У цьому плані він був "місіонером". Між тим західні партнери США завжди були схильні прораховувати ризики і побічні ефекти, однак, враховуючи всі розбіжності, Маккейну завжди було зрозумілим, що Америка та Європа перебувають в одному човні.
Він критикував європейців за те, що вони вкладають недостатньо коштів у загальний оборонний бюджет. "Однак (на відміну від Трампа) він ніколи не ставив під сумнів той факт, що в разі потреби США виступлять гарантом безпеки своїх союзників, акцентує увагу автор матеріалу і додає, що згодом Маккейн став одним із найбільш непримиренних критиків Трампа.
В певному сенсі Маккейн став анти-Трампом: прихильником орієнтованого на загальні цінності Заходу, захисником демократії та прав людини, шанувальником цивілізованих дебатів і надпартійної співпраці; справжнім героєм, який не вважає сам себе пупом землі. Саме тому він став мішенню для нападок Трампа і його соратників. (...) Для когось його смерть може символізувати завершення цілої епохи – прощання з тією Америкою, якої, схоже, більше не буде,
– робить висновок Ішингер.
Читайте також: Маккейн бачив Путіна наскрізь: спогади російського опозиціонера про сенатора
Чому Путін боявся Маккейна
Маккейн за життя був послідовним критиком Володимира Путіна та політичної системи, яку він вибудував навколо себе у Росії. Зі спогадів старшого наукового співробітника Atlantic Council Стівена Бланка, глава Кремля теж щиро ненавидів "американського яструба", однак його "нелюбов" була вмотивована звичайним людським страхом перед гідним суперником.
Бланк пригадує, як він організував зустріч покійних Джона Маккейна та лідера російської опозиції Бориса Нємцова у Вільнюсі. Два політики зустрілися за декілька місяців до вбивства Нємцова у Москві 27 лютого. Тоді Маккейн висловив своє занепокоєння безпекою російського опозиціонера в Росії, оскільки останній стійко критикував Путіна як вбивцю, бандита та агента КДБ, розповідає аналітик.
Нємцов подивився Маккейну прямо в очі, посміхнувся і сказав: "Ви знаєте, сенатор, Путін дійсно вас ненавидить". Це викликало посмішку в Маккейна. "Ви знаєте, чому він ненавидить вас, сенатор? – запитав Нємцов і зробив паузу. – Це тому, що він боїться вас. І причиною того, що він боїться вас є те, що він знає, що глибоко всередині ви завжди будете дотримуватись своїх принципів. Це лякає його, бо на відміну від вас він – людина без принципів,
– переповідає Бланк розмову Нємцова і Маккейна.
Путін ненавидів і боявся Маккейна
Роль Маккейна у Революції Гідності
Ще один приклад відданості Маккейна ідеям свободи та демократії пов'язаний із подіями грудня 2013 року, коли тисячі українців вийшли на вулиці Києва, щоб продемонструвати свої надії на членство в Європейському Союзі. Після того, як уряд колишнього президента Віктора Януковича жорстоко атакував беззбройних демонстрантів, напруженість у країні стала вкрай високою, нагадує Бланк.
На початку грудня 2013-го він із Маккейном обговорювали можливість поїздки до столиці України, щоб сенатор міг звернутися до мітингувальників на Майдані. Державний департамент США застеріг їх від цієї поїздки через посилення проблем безпеки, але Маккейн тоді сказав:
Ми не можемо турбуватися про нашу власну безпеку, ми повинні підтримувати наших друзів в Україні, тому що саме це буде правильним.
15 грудня Маккейн вже звертався до мільйонного натовпу українців. Він доніс протестувальникам, що Америка підтримує їх на шляху до Європи та боротьби за краще майбутнє для їхніх дітей та онуків. У відповідь натовп часто повторював його ім'я, пригадує Бланк.
Виступ Джона Маккейна на Євромайдані – дивіться відео
"Пізніше лідери української опозиції розповіли нам, що присутність Маккейна на Євромайдані, на їхню думку, перешкодила уряду Януковича вжити жорстких заходів проти демонстрантів у ті дні, і я вважаю, що сенатор запобіг великому кровопролиттю. У той момент відданість Маккейна принципово переважила стурбованість своєю особистою безпекою", – констатує експерт.
Читайте також: Джон МакКейн був захисником України задовго до Революції Гідності