Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Три роки полону "українських диверсантів": хто вони й чому їхні колеги звернулися до Зеленського

      2396 Читать новость на русском
      "Українські диверсанти" / Фото росЗМІ

      9 листопада – три роки, відколи російські окупанти незаконно арештували в окупованому Криму севастопольців Олексія Бессарабова, Дмитра Штиблікова і Володимира Дудку.

      На столичному брифінгу колеги заручників нагадали українській владі про бранців, а також звернулися з переліком вимог до Президента України Володимира Зеленського.

      Тим часом The New York Times "виправило" карту України без Криму: фотопорівняння

      Хто такі "українські диверсанти" та чому це важливо

      Затриманих три роки тому кримців охрестили "українськими диверсантами", звинуватили у підготовці диверсій в тимчасово анексованому Криму та абсурдно сфальсифікували справу. Їх катували струмом та жорстоко били, аби отримати "зізнання".

      Шилов
      Арештовані Штибліков та Бессарабов / Фото з соцмереж

      На суді жоден з них вини не визнав. 4 квітня "Севастопольський міський суд" незаконно засудив фігурантів "справи кримських диверсантів" Володимира Дудку та Олексія Бессарабова до 14 років в'язниці суворого режиму. 15 жовтня вирок залишили в апеляції, наразі їх етапують до тюрми для відбування покарання. Де вони зараз і в якому стані – невідомо. А Дмитра Штиблікова 16 листопада 2017 засудили до 5 років тюрми суворого режиму, покарання відбуває в Омську.

      До полону офіцер Володимир Дудка керував кораблем "Сімферополь" ВМС України. Дмитро Штибліков працював в аналітичному журналі "Чорноморська безпека", а Олексій Бессарабов дописував для "Главреду" з Севастополя вже після анексії Криму.

      Хлопці були гарними аналітиками і ще задовго до війни на Донбасі повідомляли про можливу агресію Росії проти України. Штибліков у 2008 році після агресії в Грузії передбачав, що наступною буде Україна, а "осетинський сценарій" може повторитись в Криму. Ці люди після анексії були "на олівці". Наразі вони вже три роки в застінках путінського режиму,
      – розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

      Крим
      Дмитро Штибліков / Фото з соцмереж

      Він додав, що це третя хвиля так званих "українських диверсантів". Перша – у серпні 2016, коли захопили в заручники Євгена Панова і ще трьох кримчан, не знайомих між собою, і почали "ліпити" справу. На загал російська агресія в Україні виливається в такі категорії: справи терористів, екстремістів, шпигунів і диверсантів.

      До категорії диверсантів входять не лише ветерани ВМС України, але й кримські татари, українські активісти, які не сприйняли окупацію Криму і були "взяті на приціл". З наших це 5 офіцерів – Штибліков, Дудка, Бессарабов, Шаблій і Стогній. Ми своїх не залишаємо. Поки ми не навчимося боротись за кожну людину, яка в російському полоні, поки ми не введемо це в ранг державної політики, волі їм не бачити,
      – наголосив віцеадмірал, командувач ВМС України Сергій Гайдук.

      Крим
      Володимир Дудка до полону / Фото з соцмереж

      "Сьогодні день народження Дмитра Штиблікова, який зараз перебуває в Омську, в камері, де холодно і страшно. Володимир Дудка – похилого віку, і коли його засудили до 14 років суворого режиму, це фактично засудження на смерть в "кутузці". Це цинічно і жорстоко. Маємо боротися за них. Одна держава – один екіпаж", – сказав очільник безпекових програм у Центрі глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук.

      Звернення до Зеленського та як наблизити звільнення

      Віцеадмірал Гайдук разом з Центром глобалістики "Стратегія ХХІ" звернулися через ЗМІ персонально до Президента України з проханням вплинути на ситуацію і пришвидшити обмін заручників. А також вони підготували звернення до Кабміну, народних депутатів та уповноважених державних відомств. Гайдук наголосив: вимога – пришвидшити звільнення з полону всіх 113 заґратованих в РФ українців (за списком української омбудсменки Людмили Денісової).

      Київ
      Спікери брифінгу / Фото 24 канал, Катерина Петренко

      Що ще пропонують? За словами Гончара, можливий варіант – відмовитись Україні від деяких претензій з боку Нафтогазу до Газпрому в Гаазькому арбітражі в обмін звільнення всіх 113 бранців і 229 військовополонених.

      Журналістка та представник "Медійної ініціативи за права людини" Тетяна Катриченко, яка працювала разом з засудженим Штибліковим в одному виданні, наголосила: боротьба за всіх в'язнів точиться також у медійному полі.

      "У вересні 2019 звільнили медійно відомих заручників, а тепер на території РФ і окупованого Криму інші бранці фактично втратили обличчя. Зараз суспільство дезорієнтоване і не знає, за кого ми боремося. Закликаю всіх колег висвітлювати цю тему і так створювати громадський та медійний тиск на владу, аби вона рухалась у напрямку звільнення людей. Ми маємо донести інформацію, що людей треба звільненні у найкоротші терміни", – сказала журналістка.

      Як зменшити тиск російських тюремників?

      Нещодавно звільнений бранець, ветеран війни на Донбасі, волонтер Євген Панов пояснив, що перебування бранців в медійному просторі зменшує тиск російських тюремників та перешкоджає протиправним діям.

      Панов
      Звільнений Панов у літаку під час обміну / Фото ОП

      "Я познайомився з Михаличем (Володимиром Дудкою – 24 канал) та Льохою (Олексій Бессарабов – 24 канал) в кримському СІЗО. Хороші люди, сильні духом, проте у Михалича дуже здоров'я погіршилося. Я досі не знаю, де вони, їх етапують на табори. Мій етап тривав чотири місяці... А зі Штибліковим ми були в Омську в одному таборі, але в різних ізольованих загонах без можливості спілкування. Я за них особисто переживаю. Всім бранцям бажаю свободи", – емоційно розповів колишній бранець Панов.

      Поки не бачу, що можна зробити, окрім того як нагадувати про них нашій владі. А коли їх завезуть в табори, важливо, аби консули та адвокати до них приїздили. Якщо їх не забудуть, це зменшить тиск російських тюремників. Там ставляться до наших, як до ворогів, з якими воюють. Михайлич казав: "Шашличок ще посмажимо". То хай швидше будуть вдома,
      – сказав Панов.

      Чи підтримує Україна фінансово родини політв'язнів

      Соціальну допомогу родинам політв'язнів держава виплатила більшості родин тільки один раз – у минулому 2018 році. Це були 100 тисяч гривень від Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Про це повідомив керівник ГО "Об'єднання родичів політв'язнів Кремля" Ігор Котелянець.

      "Проте у 2019 році реалізацію постанови заблокував міністр Міністерства тимчасово окупованих територій Черниш. Лише зараз, коли Міністерство ветеранів та Міністерство тимчасово окупованих територій почали об'єднувати, а міністром стала Оксана Коляда, можливість отримати допомогу для родин розморозили", – розповів активіст.

      Коляда працює над тим, щоб всі сім'ї і політв'язнів та інших категорій заручників отримали допомогу до кінця року. Ця залежність у видачі допомоги від того, чи адекватна людина очолює міністерство, має нівелюватися, коли приймуть Закон "Про правовий і соціальний захист військовополонених, політв'язнів і цивільних заручників". Коляда зараз грає першу скрипку у тому, щоб цей закон ухвалили якомога скоріше. Нарешті є конструктивна та ефективна співпраця з міністерством,
      – повідомив Котелянець.

      Поки від влади очікують кроків, колишній заступник командира корабля "Сімферополь", ексофіцер ВМС України Сергій Шумський розповів, що може зробити кожен, аби підтримати полонених.

      Шумський
      Ексофіцер ВМС України Сергій Шумський / Фото 24 каналу, Катерина Петренко

      Колишні члени екіпажу нашого корабля розробили іменні кепки з написом "Одна країна – один екіпаж". Кожен небайдужий може долучитись і отримати кепку за персональним замовленням, 30% вартості переховуватимуться у справу боротьби за звільнення,
      – сказав Шумський.

      Крим
      Володимир Дудка / Фото з соцмереж

      А наразі іменна кепка для заручника, командира корабля "Сімферополь" Володимира Дудки чекає його повернення...

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук