Ціни й карантин
Споживачів, які сьогодні вийшли в магазин вперше за кілька днів, здивувало кілька фактів: перше – невеличкі черги при вході в маркети та цифри на цінниках. Якщо з чергами все зрозуміло – обмеження щодо кількості відвідувачів ввели задля зменшення скупчення людей та й черги проходять швидко, то до цін багато питань. Адже більша частина товарів вироблась ще до карантину.
До теми Наслідки коронавірусу: які галузі в Україні очікує економічна криза
Приміром, в мережі супермаркетів АТБ заявили про підвищення цін на продукти і товари першої необхідності через карантин. В заяві від пресслужби супермаркету зазначається, що з початком карантину українці масово кинулися в магазини, і продукти почали дорожчати. У мережі супермаркетів АТБ офіційно оголосили про підвищення цін на їжу і товари першої необхідності.
В супермаркетах почали зростати ціни на деякі продукти / Фото 24 каналу
"Така ситуація пов'язана зі стрімким зростанням закупівельних цін від постачальників не тільки для торгової мережі АТБ, а й для всіх операторів українського ринку роздрібної торгівлі. Зокрема, продукти так званого борщового набору (картопля, капуста, цибуля, морква) подорожчали на 35-128%, цукор на 8%, макаронні вироби – 9,5%, пшенична крупа на 11%, гречка на 51%, борошно – 5%, яйця – 6%. Підвищення вартості товарів постачальники пояснюють значним зростанням витрат виробництва, пов'язаних з прийнятими карантинними заходами. А саме – заборонами й обмеженнями на перебування великої кількості працівників в одному приміщенні, транспортними проблемами і так далі ", – йдеться в пресрелізі компанії.
Важливо Карантин для імпорту: чи зникнуть з продажу іноземні продукти
Натомість економіст Олег Пендзин пояснює, що ціни на продукти не мають жодного відношення до карантину. Стрибок вартості продуктів спричинений, передовсім, зміною курсу гривні до американської валюти.
Сьогодні понад 90% того, що ми вирощуємо та споживаємо – власне виробництво. Здавалось би, жодного відношення до світових цін це абсолютно не має, але ні. Ми повністю інтегровані в європейський ринок і ціни теж європейські, але не зарплати,
– пояснює Олег Пендзин.
Як розповідає експерт, так історично склалось, що для нас ціна імпорту, навіть на продукти вітчизняного виробництва, є ціною балансування. Постає питання – що це означає? Експерт пояснює як це відбувається. Так, минулого серпня в Україні різко підскочила вартість картоплі: вона стала настільки високою, що стало вигідніше імпортувати її. Тоді її завозили з Білорусі. Щойно пішов імпорт, зростання вартості зупинилось на ціні ефективного імпорту. До цього, у квітні минулого року, була аналогічна ситуація з цибулею, а нещодавно ми подібне спостерігали з гречкою.
Тож, що відбувається з цінами зараз?
Наразі, у зв’язку з падінням курсу гривні, ціна ефективного імпорту росте. І, в наших аграріїв з’являється можливість підтягнути ціну до рівня падіння курсу гривні (7-10%). Таким чином, ми заклали підвалини для поступового 10% росту цін на харчі.
Як і хто доставлятиме продукти самотнім пенсіонерам, дивіться тут:
Продукти харчування не одразу, а поступово підтягатимуться до ціни імпортного паритету, враховуючи, що в Європі й у наших сусідів не ростимуть ціни. Це і є основна причина зростання вартоісті продуктів і те, на що ми можемо очікувати,
– говорить Олег Пендзин.
Новий врожай
Є й інші моменти, пов’язані з ціною на продукти. Якщо на початку квітня люди не посадять картоплю, то в серпні-вересні вони не зберуть врожай. Варто врахувати – більшість городини (весь борщовий набір), яку споживають українці, вирощується саме в домогосподарствах. Тобто звичайними людьми, а не фермерами чи великими агрохолдингами.
Якщо городину не посадити в квітні, врожаю не буде. У випадку введення надзвичайного стану та обмежать пересуватись людям навіть в особистому транспорті, весняно-польові роботи на присадибних ділянках будуть під дуже великим питанням,
– додає Пендзин.
Ще один момент – ми мали 5 років гарних врожаїв. Історія України свідчить – у нас врожай і неврожай чергувались: 2-3 роки врожайних потім один неврожайний. Тому можна передбачити, цей рік буде неврожайним.
Рекомендуємо Карантин в Україні: як вплине на ціну продуктів та чи буде їх дефіцит
Водночас, цьогоріч була тепла зима та нині дуже суха весна і якщо буде посушливе літо, то вже за попередніми оцінками, ми матимемо мінус 10% до аграрної продукції. Потрібно розуміти, що ці 10% в будь-якому разі відіб’ються на цінах, тобто вони зростуть.
Допомога на харчі
Наступний момент. Зараз уряд напевне вводитиме програми допомоги людям, які звільнились і перебувають без роботи через карантин. Ця допомога потрібна, бо більшість українців живуть від зарплати до зарплати. Якщо після закінчення двотижневого карантину його продовжать, ймовірність чого достатньо висока, то людям треба звідкись брати гроші. В мережі є інформація, що нібито уряд хоче збільшити дефіцит бюджету до 200 мільярдів гривень і видавати українцям по 3-5 тисяч гривень щоб вони мали за що купити їсти.
Уявіть собі цих 200 мільярдів потрапляє на споживчий ринок, що робиться з цінами, адже курс гривні ж падає? Відповідь очевидна. Треба чітко розуміти – економіка це терези, якщо ви щось кладете на одну сторону, то друга в будь-якому випадку підстрибує,
– пояснює економіст.
Також міністр МВС Арсен Аваков пропонував провести реструктуризацію боргів. Звичайною мовою це означає оголосити технічний дефолт за нашими зовнішніми запозиченнями. Всі ці складові тягнуть за собою падіння курсу гривні й насичення нічим незабезпечених грошей, що однозначно призведе до росту інфляції та споживчих цін. Коли у вас збільшується грошова маса, а товарна маса – ні, тоді співвідношення грошей і товарів міняється також. Тому за ті ж товари дають більше грошей, тобто ростуть ціни.
На контролі?
Оскільки ми бачимо кілька передумов для зростання цін, постає питання – хто контролюватиме аби нечесні підприємці не почали зловживати.
За цінами на продукти обіцяють "наглядати" / Фото 24 каналу
Так, згідно з ухваленим 17 березня законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" обов'язки з контролю за цінами на ліки і продукти покладено на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Саме вони мають кожні два дні робити огляд торговельних мереж на наявність там значущих продтоварів, а також стежити за цінами на них. Про це повідомив заступник голови відомства Тарас Висоцький.
Продукти харчування, які підлягають моніторингу:
- борошно пшеничне вищого сорту;
- хліб з борошна пшеничного вищого сорту;
- хліб з борошна пшеничного I сорту;
- хліб житньо-пшеничний;
- макаронні вироби (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту);
- крупи гречані;
- рис;
- яловичина I категорії;
- свинина;
- сало;
- птиця;
- ковбаса варена I сорту;
- молоко жирністю 2,5 відсотка;
- сметана жирністю 20 відсотків;
- сир м'який;
- масло;
- яйця курячі;
- цукор-пісок;
- олія соняшникова;
- картопля;
- сіль.
Звернення президента Зеленський знову звернувся до українців через коронавірус: основне
Кожні два дні Мінекономіки робить зріз по торговельних мережах та опитує рітейлерів на предмет наявності продуктів харчування та товарів першої необхідності. Для нас є пріоритетом забезпечити комфортний перебіг карантину для українців та гарантувати продовольчу безпеку,
– наголосив на своїй сторінці в Facebook Тарас Висоцький.
Як не підхопити коронавірус / Інфографіка 24 каналу
Олег Пендзин розповідає, що є різні способи контролювати ціни. Можна створити загальнонаціональний дефіцит та ввести картки на хліб чи піти загонами поліції та Нацгвардії і контролювати ціни в магазині, але тоді товар зникне з полиць. Тому це не вихід з ситуації.
Цікаво Зворушливі історії людей, які опинились у пастці коронавірусу
Економіст пояснює, що за часів прем’єра Володимира Гройсмана в Україні існувала Держфінінспекція, яка мала повноваження контролювати ціни. Ця інституція вводила обмеження на торговельну надбавку до 10%, відстежувала зростання цін на соціально значущі продукти харчування, було й обов’язкове декларування зміни ціни в облдержадміністраціях тощо. Тобто вони вигадували будь-які способи щоби ціни не росли на соціально значущу групу товарів. Проте інспекцію, власне як і санепідслужбу, ліквідували.
Тоді був державний механізм контролю, проте пан Гройсман його ліквідував. Таким чином вони самі собі "руки пообрізали". Тому відверто кажучи я не знаю яким чином забезпечать державну дисципліну цін. Хіба що це зроблять на рівні воєнізованих речей, але ж це не вихід,
– зауважує Олег Пендзин.
Урядовці повністю знищили цей напрямок роботи і державну дисципліну цін ніхто не контролює, бо немає державного органа та фахівців які б це робили. Тому як тепер контролювати ціни й те, щоб ними не зловживали – відкрите питання.