Ці слухання стосуються захоплених Росією українських військових кораблів та моряків, але вони мають процедурний характер, повідомила заступниця глави МЗС України Олена Зеркаль. Тобто за результатом цих слухань Арбітраж прийме своє перше рішення та затвердить правила своєї роботи, визначить назву справи та засади транспарентності, а саме можливість доступу широкого загалу до матеріалів справи, а також можливість трансляції слухань в режимі онлайн.

Дізнайтеся, що чекає на Росію у разі остаточного програшу у суді ООН: пояснення Зеркаль

Сьогодні відбувся обмін позиціями та аргументами між сторонами. Зважаючи на суттєву різницю у підходах сторін до найбільш чутливих питань, досягти згоди не вдалося. Отже, вже завтра Арбітраж ухвалить правила процедури своєї діяльності з урахуванням сьогоднішніх слухань та власного розуміння. Покладаємося на мудрість та прогресивність членів Арбітражу,
– мовиться у повідомленні Зеркаль.

Зеркаль наголосила, що Україна наполягає на тому, що справа є терміновою. Адже не зважаючи на те, що у вересні Росія звільнила українських моряків, кримінальні справи проти них тривають. Тобто Росія і надалі продовжує заперечувати імунітет українських моряків.

А 18 листопада – майже через рік після захоплення українських кораблів – Росія повернула судна Україні, вилучивши з них зброю, комунікаційне обладнання і документи. Зеркаль наголосила, що таким чином, Росія продовжує порушувати наказ Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня 2019 року та Конвенцію ООН з морського права.

Дізнайтеся, якими є шанси покарати Росію за захоплення кораблів і моряків

Трибунал має покласти край цим триваючим порушенням. Відтак, Україна вимагає остаточного, обов'язкового рішення про визнання РФ винною у порушенні низки статей Конвенції,
– написала Зеркаль у своєму фейсбуці.

Вона додала, що незважаючи на те, що предметом справи є одне просте питання – кричуще порушення Росією фундаментального принципу міжнародного морського права – абсолютного імунітету військових суден та членів їхніх екіпажів, РФ намагається вибороти стільки ж часу для розгляду цієї справи, як і у справі щодо порушення прав прибережної держави в Чорному і Азовському морях та у Керченській протоці. Крім того, Росія прагне зробити слухання максимально закритими.

Читайте також: Росія повернула Україні захоплені кораблі: все, що відомо

Дивіться відео про те, як Росія захоплювала українські кораблі:

Головні факти про захоплення і повернення українських кораблів і моряків:

  1. 25 листопада 2018 року у районі Керченської протоки прикордонний корабель Росії протаранив буксир українських військових. РФ звинуватила судна ВМС у тому, що вони неправомірно увійшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і прямували до Керченської протоки.
  2. Тоді ж агресор з обстрілами захопив 3 українські кораблі та взяв у полон 24 українських моряків (частин з них зазнали поранень). Їх згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.
  3. У травні Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав Росію негайно звільнити полонених моряків і захоплені судна "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу". Проте цього так і не відбулося.
  4. 7 вересня РФ та Україна провели обмін утримуваними особами, під час 24 військовополонені моряки повернулися додому.
  5. 18 листопада Росія таки повернула Україні військові кораблі у відкритому Чорному морі, а ввечері 20 листопада судна прибули до порту Очакова на Миколаївщині.
  6. При цьому Росія переконує, що передача кораблів ніяк не пов'язана з рішенням Міжнародного трибуналу ООН та запланованим на 9 січня самітом у нормандському форматі.