У Лаврова закликали всі політичні сили, які нині перебувають у конфліктій ситуації, вирішити питання шляхом діалогу та згідно із загальноприйнятими демократичними принципами.
Читайте також: СБУ активізується на кордоні з Молдовою через радикально налаштованих росіян
До слова про "діалог" та "загальноприйняті демократичні принципи". Придністровська Молдавська Республіка – це самопроголошена держава, яка міжнародною спільнотою визнається як територіальна частина Республіки Молдова. Її незалежність проголосили 25 серпня 1991 року після збройного конфлікту між молдовськими військами та сепаратистами, яких підтримала російська армія. Пізніше Кремль не визнав офіційно незалежність ПМР, але неофіційно (як, наприклад, робить на Донбасі) надає їй військову, економічну, політичну і дипломатичну підтримку. У 2007 році на референдумі у Придністров'ї проголосували за інтеграцію з Росією. Результати голосування не визнали на міжнародному рівні. Нині конфлікт заморожено, а Росія висловлює привітання молдовському уряду.
Що відбувається у Молдові?
Все почалось із парламентських виборів. Вони відбулись ще 24 лютого. За 1,5 місяці після оголошення результатів там мали сформувати коаліцію, проте не змогли цього зробити аж до червня. Це спровокувало багатотисячні протести у країні 7 червня. Люди вийшли на вулиці, щоб не допустити проведення дострокових парламентських виборів. Вже наступного дня, 8 червня, проросійська Соціалістична партія і проєвропейський демократичний блок ACUM сформували коаліцію та підписали тимчасову угоду про співпрацю. Тоді ж депутати затвердили тимчасовий склад уряду на чолі з проєвропейською прем'єркою Майєю Санду та прийняли декларацію "Про захоплену державу".
Все начебто вже мало бути добре, але ні. Цього ж дня Конституційний суд опублікував рішення, в якому сказано: будь-який акт, ухвалений в парламенті 8 червня і пізніше, буде недійсним. Адже, мовляв, остаточний термін формування коаліції, робочих органів парламенту та уряду закінчився 7 червня. Відтак єдине конституційне рішення у цій ситуації – розпустити парламент.
Зазначимо, що у формуванні коаліції не брала участь Демократична партія. Вона не визнає зміну влади у Молдові, і саме на її бік став Конституційний суд. Він призначив виконувачем обов’язків президента країни Павла Філіпа (Демократична партія). Той розпустив парламент і призначив позачергові вибори в країні на 6 вересня.
Як відреагували на політичну кризу у країні в ЄС та НАТО?
Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд попросив Венеціанську Комісію невідкладно оцінити дії Конституційного суду Молдови, який розпустив парламент. На його думку, таке рішення є незаконним. Тобто він підтримав новий уряд.
Легітимним новий уряд визнала і Єврокомісія.
У НАТО також відреагували на останні політичні події в Молдові, проте не оприлюднили, кого підтримують. Лише закликали політичні сторони до стриманості й врегулювання ситуації шляхом діалогу.