Історик Михайло Кальницький розповідає, що будинок на Великій Житомирській по-варварськи нищать. Добудували ще один поверх, пробили вікна одразу в скульптурах і знищили огорожу. Сьогодні про цінність цього будинку нагадує лише табличка з надписом архітектурна пам’ятка - охороняється державою, а пошкодження караються законом.
За занедбану садибу Мурашків, що за кілька кроків від Майдану Незалежності, теж нікого не покарали. Сьогодні садиба, яка колись належала родині художників зі світовим ім`ям, більше нагадує громадський туалет. Пам'ятна дошка на честь Олександра Мурашка валяється у бруді.
Така доля історичної будівлі й на вулиці Михайлівській. У цьому будинку хоча й жив колись маловідомий журналіст, втім його житло стало штаб-квартирою для відомих творців, серед них письменник Олександр Купрін. З вигляду будинок нагадує руїну після пожежі. Втім насправді, за словами історика Кальницького, це результат комерційних розрахунків. Власники просто чекають, коли будівля набуде визначення “не підлягає реставрації”, аби на її місці звести скляну багатоповерхівку. У Київській адміністрації розводять руками.
Нести відповідальність за архітектурні та історичні пам'ятки не вигідно ані власникам, ані державі. Хоча шанси на відновлення ще є.
У центрі Києва зосереджено 12 тисяч історичних будівель, понад 4 тисячі з них мають статус об’єктів культурної спадщини, а 51 внесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У КМДА не приховують, що понад 40 об’єктів культурної спадщини перебувають в аварійному стані. 25 з них, можливо, відреставрують цього року.