Згідно заяви монгольського МЗС, в Улан-Баторі розглядають Україну як потенційного партнера у налагодженні співпраці в таких галузях як геологічна розвідка корисних копалин, енергетика та машинобудування, сільське господарство, освіта та наука.
Монголія зацікавлена в поставках української гірничорудної та автомобільної техніки.
"Монголія надто багата на корисні копалини, - каже завідувач кафедри регіональних систем Дипломатичної академії при МЗС України Сергій Шергін. - Ще за часів СРСР там у рамках Ради економічної взаємодопомоги існував комбінат Ерденет. Уряд Монголії намагається проводити політику диверсифікації основних джерел постачання фінансів та технологій. Щодо візиту, то ми хотіли б дещо будувати в Монголії та брати участь у розробці корисних копалин".
Колишній посол України в Китаї та за сумісництвом у Монголії Ігор Литвин зазначає, що найцікавішою для української металургії корисною копалиною є плавиковий шпат.
"У нас там здебільшого були інтереси пов'язані із однією речовиною - це плавиковий шпат. Але ми не в змозі були забезпечити нашу присутність безпосередньо, бо не вистачало для цього ресурсів. Ми отримували цю речовину від спільних російсько-монгольських підприємств. Наблизитися до того, аби напряму співпрацювали в цій галузі, нам навряд чи вдасться", - вважає дипломат.
На думку Литвина, в силу низки причин економічна співпраця між Києвом та Улан-Батором не має великих перспектив.
Експерти підкреслюють, що для Монголії, президента та багатьох високо посадовців, які здобули освіту в колишньому Радянському Союзі, українські вищі навчальні заклади досі залишаються привабливими.
Крім того, президенти України та Монголії мають намір взяти участь в роботі українсько-монгольського бізнес-форуму.
Глава монгольської держави також має відвідати авіаційне підприємство ім. Антонова.