Його ім'я завжди в топах турнірних таблиць, а у 2017 році за результатами п'яти етапів Кубку світу він посів 10-ту сходинку.

Читайте також: Обійти Марадону: найтитулованіший футболіст світу з українським корінням – П'єтро Верховод

Щоразу демонструвати свою майстерність доводиться у двох категоріях. Перша – швидкість. Цим спортсменам вистачає кількох десятків секунд, аби перпендикулярно до землі буквально прошмигнути нагору.

Інший етап – "складність". Тут необхідна ретельніша підготовка: вивчити кожен виступ та прокласти в уяві маршрут. Що раціональнішим буде використання сил, то більше шансів дійти до кінця і не зірватись.

Валентин Сипавін

Часом повзти доводиться з льодорубом, затисненим у зубах. Від болю німіють руки. Спортсмени струшують ним, аби скинути напруження. Під кінець дистанції завжди чекає два підступних подарунки – горизонтальна стіна і бочка, яка, окрім сили, вимагає максимального контролю над власним тілом, а іноді навіть акробатичної вправності.

Про лід Валентин Сипавін знає все. Навіть на око визначає його якість, структуру та може передбачити, як він поведеться від натиску льодоруба. Ці знання стають на вагу золота, коли підкорюєш природні об'єкти – скажімо, замерзлі водоспади. В Україні найчастіше вирушають у Кам'янець-Подільський. Єдиний недолік – там маленька висота.

Валентин Сипавін став віце-чемпіоном світу з льодолазіння

А от справжня мрія для крижаних сходжень – водоспади Норвегії, Австрії та Шотландії, де висота гігантської бурулі може сягати й 500 метрів. На таких трасах льодолаз із біноклем у руках вивчає земний рельєф, запам'ятовує усі тріщини та щілини, а потім ще й самостійно прокладає страховку за допомогою льодобура.

Аби 20-сантиметровий штопор витримав вагу альпініста в момент падіння, потрібно знайти місце з міцним шаром льоду. До речі, саме харків'янин розповів колись Ірині Галай, що на Еверест ніколи не ступала українка. Ця ідея настільки їй сподобалася, що жовто-блакитний прапор незабаром красувався на його вершині.

Читайте також: Як перша українка підкорила Еверест

Рівно через рік і Валентину випаде нагода продемонструвати свою фізичну підготовку. У травні 2017 року він також піднявся на Еверест, ставши при цьому 19 українцем на головній вершині світу. Вона стала його першим "восьмитисячником", хоча до того встиг підкорити більше двохсот інших вершин по всьому світі.

Гірський азарт не відпускає, і вже за місяць вони з Іриною Галай фотографувалися на найвищій горі Аляски – Деналі.

Валентин Сипавін та Ірина Галай на вершині Деналі