Чого не враховують депутати, вимагаючи заборонити аборти з начебто шляхетною метою протидіяти демографічній кризі – читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Зона відчуження: що не так з Міністерством національної єдності

Погіршення репродуктивного здоров'я населення в Україні

Аборти можуть бути пов'язані як з репродуктивною поведінкою (бажанням жінки перервати вагітність), так і зумовлюватися проблемами репродуктивного здоров'я. В Україні у період повномасштабного вторгнення посилилася тенденція погіршення репродуктивного здоров'я.

Згідно зі статистичними даними Центру громадського здоров'я МОН, у 2023 – 2024 роках майже 30% усіх абортів стались через завмерлу вагітність (для порівняння у 2010 році така частка не перевищувала 12%, а напередодні пандемії – 22%). З кожних 100 зачать 6 не можуть закінчитися народженням дитини саме через завмирання плоду.

До того ж у жінок різних репродуктивних груп спостерігається зростання спонтанних абортів: якщо у 2010 – 2011 роках в Україні спонтанним був кожний десятий аборт, то у 2024 – кожний п'ятий. Виникає риторичне запитання: "Чи здатна заборона абортів протидіяти цим негативним тенденціям?".

До того ж медичними показаннями для аборту, окрім загибелі плоду, є вади його розвитку та тяжкі захворювання жінки, за яких вагітність загрожує її життю.

Наразі наше суспільство тривалий час перебуває в умовах хронічного стресу. Причому в Україні негативні події не поступово змінювали одна одну, а нашаровувалися (зниження добробуту, політична напруженість, епідеміологічна криза, екологічні проблеми, війна). У науковій літературі вже накопичено багато свідчень негативного впливу стресу на стан як загального, так і репродуктивного здоров'я жінок і чоловіків різних вікових груп.

Ба більше, чимало досліджень виявили довгостроковий прихований вплив стресу. Будь-яка заборона може лише збільшити стрес, а не поліпшити ситуацію. Чи не краще спрямувати зусилля на проведення медико-психологічних досліджень, щоб розробити програми покращення репродуктивного здоров'я населення?

Не враховують соціальні показання

Постановою Кабінету Міністрів України (№ 144 від 15 лютого 2006 року) "Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України" був затверджений перелік медичних та соціальних підстав, за наявності яких можливе штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів. Таке соціальне показання як "наявність чи настання інвалідності у чоловіка або його смерть під час вагітності дружини" привертає увагу насамперед тому, що інтенсивний, жорстокий, тривалий характер повномасштабної війни збільшує ризики зростання кількості загиблих та людей з інвалідністю.

Для певної групи жінок це може сформувати намір перервати вагітність, наприклад, через те, що вони не готові повністю взяти на себе відповідальність за майбутнє життя народженої дитини, або передбачають значні фінансові проблеми (скажімо, на лікування чоловіка), або не мають сторонньої допомоги тощо.

Чи не краще спрямувати зусилля не на заборону абортів, а на формування впевненості у жінок, які опинились у такій ситуації, що вони не залишатимуться наодинці з проблемами, що завжди буде надана потрібна їм підтримка і допомога у догляді та вихованні дитини?

Цей підхід значно складніший (порівняно із забороною абортів), але водночас він був би ефективнішим, щоб протидіяти демографічній кризі.

Читайте також Як Москва використовує переговори для деморалізації українців

Попередній досвід та приклад Польщі

Досвід свідчить, що заборона абортів різко підвищує імовірність збільшення випадків кримінальних абортів поза закладами системи охорони здоров'я. Вони можуть мати тяжкі ускладнення, спричиняти безпліддя, і коли у жінки, наприклад, зміняться життєві обставини й вона буде готова до материнства, це стане вже неможливим, або вимагатиме значних коштів на використання допоміжних репродуктивних технологій. Аборт поза медичним закладом може підвищувати ймовірність летальних наслідків.

Заборона абортів може збільшити кількість відмов від народженої дитини. Навіть, якщо від дитини не відмовляються, як свідчать дослідження психологів, не завжди після народження у матері виникає почуття любові до дитини, вагітність якою була небажаною. Втім, величезну роль відіграють умови і середовище, в яких перебуває жінка після народження дитини, стосунки з батьком дитини.

До того ж небажана вагітність, як правило, є результатом неефективного використання контрацептивів, або їх недоступності. Тоді питання розгортаються у площину підвищення сексуальної та контрацептивної культури.

Досвід сусідньої Польщі також показує, що заборона абортів активізує так званий "абортний туризм", коли жінки з країни, де закони суттєво обмежують аборти або й взагалі їх забороняють, подорожують в іншу країну, де аборти дозволені або у законодавстві значно менше обмежень, для того, щоб зробити аборт. Польки часто шукали такої можливості в Україні.

Досвід Польщі (й не лише цієї країни) також переконує, що й за умов заборони абортів рівень народжуваності може залишатися на дуже низькому рівні.

Не враховують особливості поточного часу

Питання доступу до абортів дедалі частіше стають джерелом напруги, протистояння та конфлікту. Інтернет заповнений повідомленнями про масові протести проти заборони абортів, що відбувалися у різних країнах. Наголошується на дотриманні сексуальних та репродуктивних прав людини, збереженні її сексуального та репродуктивного здоров'я, що включає право на (безпечний) аборт. Ба більше, окремі країни вносять зміни у своє законодавство з метою забезпечення доступу до безпечної медичної допомоги.

Тема заборони абортів завжди збурювала й роз'єднувала суспільство. Важливим завданням перед державою стоїть повернення громадян, які виїхали за кордон через війну. Чи не стане заборона абортів ще одним із факторів, які схилятимуть молодих жінок залишатися у країні перебування й не повертатися в Україну?

Чи потрібно під час війни порушувати питання, що посилюють розбрат у суспільстві, роз'єднують тоді, коли вкрай важливо об’єднатися, щоб перемогти ворога? Це може лише поглибити демографічну кризу, а не розв’язати проблему.