Дмитро Биков – помітна постать російського культурного простору, однаково успішний та визнаний професіонал як в журналістики, так і в літературі: поезія, проза, літературознавство.

В рамках лекції Биков водночас розвінчує безліч стереотипів щодо "меншовартості" української літератури у порівнянні з російською. Повний запис лекції можна переглянути нижче.

Леся Україна й колоніальна література – побійтесь Бога, українська література ніколи не була колоніальною. Українка – авторка однієї з найкращих п'єс про Дон Жуана, це геніальний поет. Я не лише перекладав її, але й масу поезії знав напам'ять. Колоніальним автором можна вважати Панаса Мирного. Це такий реалізм, який зайвий раз доводить, що реалізм в українській літературі не приживається. А чому вона стала такою міфологічною я, мабуть, сказати можу,
– зокрема сказав він.

Читайте також: Книжкою року за версією ВВС стала збірка "маленьких страшних казок" про Україну, неперекладність та конфлікт ідентичностей

На думку Бикова, література й повинна бути "сказочной". І в цьому плані, українська література "более молода, более первозданна, что ли", базується на вікових архетипових міфах, передовсім на християнському міфі.

Також автор розібрав творчість Миколи Гоголя, побіжно згадав "геніального поета" Котляревського і все це – лише за перші 15 хвилин лекції.