От тільки не всі священики схвалюють такі купання, кажуть, з вірою традиція пірнання на Водохреще не має нічого спільного.

Читайте також: Водохреща: як святкують Йордан українці зараз і як це було в давнину

Військовий 92 бригади Віктор розповідає, що купається кожний рік, сьогодні це вже ввосьме, робить це для, бо так тіло оздоровлюється.

Пірнання для 92 бригади – багаторічна традиція. Бійці щораз відзначають Водохреща разом із мешканцями селища Башкирівка. Військові заходять у воду тільки після освячення,
– сказав боєць Андрій.

Українські військові скупалися в ополонці
Українські військові скупалися в ополонці

Бійці і військові капелани вірять у цілющу силу цієї води. "Це день, коли Дух Святий спускається на води і освячує їх, тому що вода є основою всього, це та твердиня, на якій зводиться все живе. І тому тут ніякого немає обрядчества, ніяких забобонів. Це все – дійсно жива природа і живий Дух Святий", – відповів капелан 92 бригади отець Григорій.

Купання на Водохреще на Харківщині
Купання на Водохреще на Харківщині

Проте не всі священики підтримують традицію занурень на Водохреща. Архієпископ Ігор Ісіченко переконує, традиція пірнань завезена з центральної Росії, а з українською вірою нічого спільного немає.

Традиція пірнання в ополонку – це російська сільська традиція, але можна знайти співвідношення із грецьким пірнанням у воду за хрестом. Вода стає самодостатньою святинею, а значить це вже не християнська віра, а фетишизм. В Україні цього не було, а на західній Україні навіть існувала традиція, коли в Йорданську воду заборонялося заходити кілька днів, купатися роздягненим та прати у цій воді,
– запевнив архієписком Ігор Ісіченко.

Мирські розваги ж після купелі взагалі вважає наругою над святом, бо 19 січня краще прийти на молебень до храму. А освячену воду принести додому та окропити нею хату.