Про це відомий український письменник Юрій Андрухович жартома написав у своєму блозі на "Збручі". Літератор помітив тенденцію, що російську тепер куди більше можна почути не лише на території Карпат, але й на цілому Заході загалом.
Натовпи туристів, які фотографують на фоні новобудов, приймаючи їх за визначні архітектурні пам'ятки чи "Смотри, какая церковь прикольная!" стосовно імпозантної вілли.
До того ж останнім часом дедалі важче відрізнити "кондовую вату" від "русскоязычных патриотов Украины" – позаяк другі вже не так масово вдягають футболки з величезними тризубами, а перші також воліють залишати вдома футболки з Путіном. Усе ж інше, крім футболок, у них фактично збігається. Тим-то й не відрізнити,
– пише він.
Читайте також: Як в Україні утверджується "нацреалізм": хороший НКВДист – мертвий НКВДист
Тому, як варіант для балансу, Андрухович пропонує "натовпам галасливих львовогаличан" так само їхати на Схід, забувши на деякий час про Туреччини та Єгипти.
А поїхати в Харків, Кривий Ріг, селфитись із "Дніпрогесом", сипати українськими слівцями на кшталт "ґудзик", "ґанок" і "ґирлиґа", дивуючи раптовою українською в публічному просторі переважно російськомовних міст.
І хоч куди поїдь чи зайди – всюди ці тьми західняків і все звучить українською. В Марганці й Нікополі, Краматорську та Миколаєві, у П’ятихатках, Гуляйполі й навіть у Горішніх Плавнях – усюди це галицько-волинське україномовне нашестя! Отакий у мене в найзагальніших рисах dream,
– дописав він.
Фото Катерини Переверзевої і з відкритих джерел.