Загинув герой кілька днів тому на Луганщині. За три тижні до демобілізації.
Сьогодні його побратими не стримують сліз. Проводжають Олега в останню путь.
Він був настілький правильний, що здавалося, ніби таких вже не буває, і коли знадобилось – вистачило духу у Олежки, щоб не здатися!
— розповідає один з чоловіків.
28-річний Олег Чепеленко разом із двома побратимами виконував бойове завдання, коли їх захопили у полон. Хлопці потрапили у полон до 45 диверсійно-розвідної бригади російського спецназу.
Наші бійці обрали смерть замість полону. Із зав'язаними за спиною руками хлопці штовхнули своїх конвоїрів на поле, всипане протипіхотними осколковими мінами. І загинули разом із ворогом.
Максим – бойовий товариш Олега, того дня мав бути поруч, але чергування змінилися. Тепер щодня питає себе, чи зміг би повторити подвиг друга.
Побратими згадують, Олег був завжди усміхнений та готовий допомогти. Його поважали за людяність. Між собою бійці кликали хлопця "Наука" – через здобуту професію: хлопець працював учителем інформатики у сільській школі.
Він є зараз для нас прикладом для наслідування, є для нас усіх людиною, яка віддала своє життя не просто за якісь слова присяги, а за те, щоб ми ростили своїх дітей під мирним небом,
— кажуть побратими загиблого героя.