Проте українські кургани та поселення захищає ймовірно лише шар землі. Одна з найбагатших на знахідки територій – кожного року втрачає артефакти, що могли б розповісти про минуле цих земель. Ймовірно, ми, українці, досі не розуміємо важливості історичної пам'яті. Інакше дуже важко пояснити, толерантність суспільства до грабіжництва своєї ж історії у самих себе.

Читайте також: Заради чого українці йдуть на війну

Cтратиграфічний зріз перший – споживацький

Ще до майдану та війни, шляхи закинули мене до одного глухого села, в якому зранку жителі виходили на вулиці з рушницями, бо остерігались чи до вовків, чи то лисиць, які за їх словами часто приходили на світанку чимось поживитись. Я завжди розпитую місцевих про їх спосіб існування і місцеву традиційність. Найбільш притомною історією, крім ранкових гостей, вони вважали історію про чорних археологів, що приїздять щороку на такий собі фестиваль, блукають околицями, міряючись своїми металошукачами, та грабують (досліджують за словами місцевих) археологічні пам'ятки в околицях річки, що текла поруч.

Місцевим, за їхніми ж словами, до вподоби ці "фестивалі", бо гості можуть придбати щось у них, або погостювати за гроші, або навіть привезти щось для села. Проте вони потім забирають з собою щось набагато важливіше, і мова зараз не про коштовні знахідки. Звісно, я передав цю інформацію тоді у правоохоронні органи з посиланнями на час, коли має відбуватись майбутній ярмарок чорних археологів. Але чомусь мені здається, що і того року, їх фестиваль пройшов успішно.

Стратиграфічний зріз другий – ренегатський

Звичайна випускниця звичайного історичного факультету виставляє у Facebook пост з металошукачем, який підписує "будні історика". Багато схвальних, цікавих, жартівливих коментарів від інших випускників. Хтось цікавиться тим, яка модель грабіжницького знаряддя. І лише рідкі коментарі від частини істориків та професійних археологів залишаються краплиною адекватності, називаючи це популяризацією чорної археології.

Чи то відсутність робочих місць з конкурентною заробітною платою для випускників історичних факультетів, чи такий рівень самосвідомості і мотивації, що стає наслідком низького рівня підготовки, чи як завжди все в купі. Але це не унікальний ескіз. Це типова ситуація з якою можна зустрітись у більшості регіонів. Коли навіть випускники історичних факультетів які мали б стояти на варті пам'яті вирішують, що можуть займатись грабіжництвом пам'яток.

Стратиграфічний зріз третій – туристичний

Нещодавно один знайомий археолог опублікував пост, з посиланням на публікацію іноземця, що хизувався дорогоцінними знахідками, які вдалося відшукати за допомогою металошукача (який і рекламує у цій публікації) в Тернопільській області. Тобто, він приїхав із-за кордону, відшукав тут речі, що є уламками нашої історії (чи вдалось йому їх провезти за кордон – питання зовсім інше), але головний зміст у тому, що знахідки вже точно залишились втраченими, як і місця знайдення.

З кожним роком можна відстежити більший інтерес іноземців до такого собі чорного археологічного туризму. Мені суб'єктивно здається, що окрім якихось індивідуальних рекомендацій, які допомагають цьому, величезну роль відіграють Інтернет, на якому українці та іноземці відкрито торгують нашою історією. Ці ресурси існують тривалий час і стали дійсно популярними, тому навіть припускати про відсутність цієї інформації у правоохоронних органів було б занадто наївно. Відповідно якщо тема збереження історичної пам'яті не зміниться – можна очікувати лише збільшення відтоку наших пам'яток у інші країни. Там їх використають або для вивчення нашого минулого, або залишать у приватних колекціях.

Стратиграфічний зріз четвертий – що робити?

Власне мені здається, що як і з усім іншим, питання збереження історичної пам'яті – питання запиту суспільства. І поки суспільство не виявляє притомного бажання зберігати і вивчати свою історію, навряд ми глобально зможемо цьому зарадити. Тому єдиним, мубуть, що ми зараз можемо зробити є виявлення цієї потреби у тих, кому вона важлива.

Все не так просто: FaceApp – жартівлий спосіб злити персональні дані