21 жовтня 1947 рік – для багатьох західноукраїнських сімей цей день почався справжнім жахом. О шостій ранку людей розбудили військові, увірвавшись у домівки. Кілька хвилин на збори, і на вози. Залізнична станція. Потяг. Дорога в Сибір. Лише протягом однієї доби виселили майже 80 тисяч українців.
Масштабну операцію "Захід" планували 2 місяці. Для чого? Усе просто – таким чином хотіли послабити визвольний рух на Західній Україні, позбавити ОУН та УПА підтримки, зокрема свіжої сили. Та на офіційному рівні радянська влада запевняла – вони ведуть боротьбу проти родичів бандитів, куркулів, а також виселяють ворогів робочого класу.
Майно виселенців конфіскували й передали в державну власність – тобто, у колгоспи. А людей розкинули по різних місцинах. Когось відправили працювати на вугільні шахти, когось – у сільське господарство. Хтось жив у бараках, а для когось новою домівкою стала тюрма.
Траплялося так, що деякі сім'ї були розділені по різних таборах. Колишня репресована Марія Козак зі сльозами згадує той момент, коли нарешті зустрілась із чоловіком у таборі.
Операція "Захід" таки послабила український визвольний рух. Після десятків років заслання дехто повернувся на рідну землю, а дехто прижився на чужій. І аж до часів "перебудови" мало хто знав про цю трагічну сторінку в історії України.
Читайте також: Скільки українців підтримують ОУН-УПА