Про це йдеться в листі глави "Укрметалургпрому" Олександра Каленкова міністру розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофію Милованову і торговому представнику України Тарасу Качці.

Каленков підкреслив, що в період квотування не були використані 44% квот на поставку сірчаної кислоти і олеуму з Росії, і 99% – з інших країн. Це пояснюється тим, що річний обсяг квот становить лише 32% від місячної потреби ринку, у зв'язку з чим переговори з виробниками стають недоцільними.

"І це одна з причин, чому ми виступаємо проти збереження такого інструменту як квоти і бачимо необхідність в його заміні на імпортне мито в розмірі до 5% (яка на додаток до логістичної переваги національних виробників стане для них додатковим захистом)", – сказано в листі.

У "Укрметалургпромі" підкреслили, що відразу після введення квотування, ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази. Зростання цін стало наслідком переформатування ринку в напрямку знищення реальної конкуренції між постачальниками внаслідок введення квот.

Під гаслами захисту виробника були створені умови для дискримінації українських споживачів. Вважаємо, що споживачі не повинні нести фінансовий тягар неефективності і застарілості технологій українських виробників, – підкреслив Каленков.

З вересня 2019 року українські постачальники одночасно ініціювали зміни в умови оплати за вже укладеними договорами (100% передоплата до 10-12 числа), хоча в попередніх періодах постачальники не обмежували споживачів в термінах передоплати в межах місяця. Також комерційні пропозиції були змінені з введенням штрафів в розмірі 20% у разі зменшення обсягу, передбаченого контрактом між сторонами.

При цьому закордонні постачальники пропонують більш ліберальні умови, які передбачають відстрочення платежу після поставки ресурсу і не містять пункту про штрафи за не відвантажений обсяг.

Умови оплати, ініційовані українськими виробниками, створюють додатковий тиск на гірничо-металургійний комплекс України, ситуація в якому і без того значно погіршилася через посилення протекціонізму та конкурентної боротьби на світових ринках сталі,
– повідомив Каленков.

При цьому, за його даними, з моменту введення квот у вересні 2018 року українські підприємства так і не приступили до модернізації виробництва, впровадження нових технологій, екологічних проєктів і т.д.

Каленков також нагадав, що "Електропостачзбут" фігурувало в кримінальних виробництвах про ухилення від сплати податків, Східний гірничо-збагачувальний комбінат – про розтрату, а щодо "Сумихімпром" порушено справу про банкрутство.

"Виходячи з вищенаведеного українські виробники не є надійними партнерами для української промисловості, існують ризики зменшення обсягів або навіть зупинки їх виробництва, що у свою чергу негативно вплине на кінцевих споживачів, які будуть не в змозі диверсифікувати свої закупівлі через дії квот на сірчану кислоту. Механізм захисту вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку від зростаючого імпорту у вигляді введення квот не показав свою ефективність, дії вітчизняних постачальників тільки негативно впливають на кінцевих покупців, і завдають матеріальної шкоди державі", – сказано в зверненні.

З огляду на вищевказане, ОП "Укрметалургпром" звернулося до Милованова з проханням про якнайшвидше скасування квотування імпортних поставок сірчаної кислоти українським споживачам і заміні його на імпортне мито в розмірі до 5%.