"З понеділка прогнозують суттєве потепління. Через непрацюючу систему водовідводу рівень талої води підніметься і просто змиє цінний культурний шар. Тоді ні про який музей не буде мови. Глибина затоплення – півметра. Зараз влада нічого не робить, щоби звідти прибрати воду", – каже активістка Аннабелла Моріна.
Читайте також: В Україні може з’явитися ще одна пам’ятка ЮНЕСКО
Розкопки на Поштовій площі почались на початку 2015 року, коли під час будівництва підземного торгового центру знайшли давні артефакти. Відтоді археологи розкопали залишки давньоруської садиби XI-XII століття, знайшли 11 княжих печаток XI-XII століття, 70 монет зі срібла та міді початку XVIII століття, стріли, ядра та кулі XI-XII століть.
Про історичну цінність свідчать слова археолога Михайла Сагайдака:
Тут були Хрещатинські ворота, позначені на давніх картах ще задовго до появи назви Хрещатик. Наші розкопки цей факт підтвердили. Ми знайшли старе розміщення Почайни. Це символічне місце, тепер можемо упевнено говорити, де знаходилась знаменита Київська гавань, звідки княгиня Ольга й інші князі відпливали виконувати дипломатичні місії. З точки зору археології це комплекс будівель, частина давньої вулиці, три садиби, штучні берегові конструкції.
Рішенням КМДА від 2015 року на замовника будівництва – Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" покладена відповідальність за збереження знахідки. Фінансувати розкопки має згідно з законодавством інвестор будівництва торгового центру. На початку 2016-го року знахідці надали статус пам'ятки міського значення. Однак у березні цього року розкопки припинили через відмову інвестора будівництва торгового центру фінансувати наступні роботи через загрозу обвалу всієї конструкції. Щоб уникнути він пропонує встановити бетонну плиту 27-сантиметрової товщини, яка водночас є підлогою торгового центру. Однак це поставить хрест на розкопках.
"Незалежні конструктори стверджують: якщо правильно провести аналіз, то можна зробити укрiплення таким способом, щоби не пошкодити цінного культурного шару. Але замовник будівництва на це просто не йде. Він самоусунувся й більше півроку не проявляє жодних інтересів до цієї ділянки. Там ніхто не присутній, один сторож охороняє. На консерваційні роботи треба кошти. Замовник їх не надає. Тому й виникла ситуація, що пам’ятка страждає. Зверху тече вода, накопичується, дерев'яні конструкції набухають. Нам треба це ліквідувати, тоді пам’ятка може зберігатись століттями. Проводимо якісь консерваційні роботи. Просто засипаємо відпрацьованою землею. Але щілини на бетонних конструкціях, які зверху, – не наша компетенція, нічого не можемо зробити. Намагаємось впливати листами і вимогами", – говорить Михайло Сагайдак.
Проте представник інвестора Валерій Олійник твердить геть протилежне:
"Нічого не змінилось, інвестори підтримують ідею влаштування музею, договір з археологами дійсний. Археологи на об’єкті. Фінансування продовжується. Будівельники не працюють", – повідомляє Олійник.
Сам Максим Калінін, директор будівництва ТРЦ, на телефонні дзвінки не відповідає.
Щоб врятувати цінні артефакти, містяни підтримали петицію на сайті Київради і проголосували за створення підземного музею на Поштовій у рамках проекту "Громадський бюджет". З міської казни виділять близько 2-х мільйонів гривень. Проте знайдені артефакти можуть просто не дожити до музеєфікації.
Усю весну і літо громадськість з археологами боролися за створення підземного музею. Інвестор виділяє сто квадратних метрів для музею, але хоче покласти плиту, яка буде підлогою торгового центру. Плита зріже знайдену вулицю Києво-Руської доби. Зараз вода підмиває тимчасові опорні стовпи, що утримують конструкцію. Можливо, влада чекає, доки виникне справжня загроза аварійної ситуації, щоб терміново ставити плиту, нібито врятовуючи Поштову площу, – припускає активістка Аннабелла Моріна.
29 листопада зареєстровано проект-рішення Київради, за яким столиця має стати інвестором і власником усього підземного простору. Планують створити підземний музей історії Києва. І про жодні "компроміси" з забудовником вже не йтиметься. На двох комісіях проект-рішення підтримали одноголосно, на часі – ще одна та імовірне винесення питання на порядок денний пленарного засідання міськради.
Влада змушена реагувати. Моріна на засідання комісії з питань культури Київради принесла фотографії знахідки й обґрунтувала, що руйнування артефактів істотне. Крім того вона зазначила, що зараз ведеться кримінальне провадження по двох напрямках: порушення при будівництві забудовником та знищення пам’ятки місцевого значення.
Для обстеження об'єкту на засіданні комісії з питань культури Київради вирішили відправити на розкопки інспекцію з представників управління охорони культурної спадщини КМДА.
"Копати сьогодні заборонено і археологам, і будівникам. Якщо не буде перетяжки, ця конструкція перестане бути стабільною. Якою їй бути – вирішать інженери й інструктори. Археологи проведуть консервацію", – повідомляє заступник мера КМДА Олексій Рєзніков.
Якщо цінні артефакти вдасться врятувати, то замість традиційного підземного музею може постати інтерактивний простір. Чогось подібного ні в Києві, ні в Україні ще немає.
Може з’явитись музей, у якому поєднано багато інтерактивних блоків з пам’яткою, яка не зрушена з місця, а стоїть автентично. Основу музею складатимуть наявні там об’єкти, їх доповнять інформацією. Поруч стоятимуть екрани або ж проектуватимуться на землю, все буде представлено: і вулиця, і довколишні будівлі. Людина зможе проходити через нашарування землі й вести самостійний діалог із підземним комплексом. Музеї стають центрами пульсації наукової, громадської, культурницької, археологічної діяльності. У нашій політиці і культурі зараз немає належної політичної волі, щоби поставали такі комплекси, – інформує археолог Михайло Сагайдак.
Подібний досвід планують перейняти від сусідньої Польщі. Коли відкрили перший такого рівня музей у Кракові, політичні групи-опоненти саме на створенні музею об’єднались. Відвідуваність міста зросла на мільйони, туристичний рівень піднявся. Щоправда, з «нічого» таких результатів не виникло. У краківський музей вклади близько 70-ти мільйонів злотих. Але ж і профіт відповідний. Музей не збитковий, утримує себе сам. Якщо ви сьогодні замовите квиток, то потрапити на об’єкт зможете лише завтра.
А поки наші активісти намагаються будь-якими способами зберегти унікальні артефакти. Проект щодо збереження, захисту та встановлення міжнародного статусу пам’ятки для стародавнього міста на Подолі поданий ГО "Громадський рух ПОЧАЙНА" на конкурс Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини. Результатів та фінансової підтримки очікують восени. За словами Аннабелли Моріної, щоб зберегти пам’ятку зараз, потрібно: лагодження системи водовідводу, притягнення замовника будівництва до відповідальності, відновлення фінансування для ведення розкопок і, найперше, політична воля.
Вихідними у Києві дощило й геть розтанув сніг. Якої руйнації зазнають артефакти, і чи не затопить підземелля – невідомо. Утім, справа не лише у талій воді. Середьовічне місто вистояло тисячоліття, але чи не призведуть амбіції забудовника й відсутність реальних швидких дій влади до його знищення за лічені дні?
У вівторок Аннабела Моріна повідомила, що з мертвої точки зрушили. Воду, що залила місце розкопок, почали відкачувати...
Читайте також: Вулиці "Годзили" у Києві бути: хто, чому і як саботує перейменування вулиці Московської