Я не люблю не тільки писати, але й читати по "гарячих" темах. Це можна порівнювати з написанням рукописів, що не горять, у стані глибокого наркотичного сп'яніння. Бо від подій такої інформаційної потужності суспільство й справді впадає у загальний, далекий від адекватного, стан. Це схоже на масове сп'яніння, чи навіть на раптове загальне божевілля.

Читайте також: Бутусов пояснив, чому Кремль полював на Окуєву

В той самий час безкінечні інформаційні маніпуляції на темах війни та смерті, промислове збільшення особистих рейтингів на фоні масових психозів при танцях на кістках завжди нагадують кількаденне свято стерв'ятників на полі після закінчення битви.

Зараз нам залишається тільки вчергове сварити усе і усіх навколо, сварити державу, сварити спецслужби, сварити ворогів, сварити один одного, життя і долю, сперечатися про версії і підноготні та змагатись у одному з улюблених національних дисциплін – вигадування найрізноманітніших конспірологічних теорій і версій при абсолютній відсутності конкретних знань про повну реальну картину. Але насправді в конкретному випадку все це не має вже жодного значення. Ми робимо все це від болісного усвідомлення безсилля. Власного безсилля.

Єдине ж, що зараз ми можемо знати і стверджувати точно, це те, що Аміна була, мабуть, головним образом жінки на нашій війні. Тепер же вона точно залишиться ним ще на багато років. Одночасно гарним і сильним символом мусульманського спротиву російському поневоленню для десятків тисяч. Саме того мусульманського спротиву, з якого на думку багатьох має початись той самий розпад імперії, про який ми роками розмірковуємо у своїх найрожевіших та найоптимістичніших прогнозах на найближче майбутнє.

Аміна Окуєва

Вбивство такої людини для нас є беззаперечною невимовною моральною втратою. Втратою для нашого суспільства в цілому. І перш за все для нашого інформаційного фронту. Того фронту, де ми поки що, на превеликий жаль, ледь не безнадійно програємо.

Крім того, за традиційними сварками і суперечками про версії та теорії, ми просто елементарно забуваємо принаймні хоча б про те, що вона також була, як мінімум, українською громадянкою, українським воїном та українським офіцером.

Все інше вже не має значення.

Конспірології не буде.

"Хвилина мовчання" не дарма називається "хвилиною мовчання". Нам всім варто навчитись іноді просто помовчати. Хоча б в той самий день.

Читайте також: Вбивство Аміни Окуєвої: кілери можуть бути причетні до замаху на Мосійчука та вбивства Тимура Махаурі