Що відомо про журналіста та його роботу

Ян Куцяк робив розслідування про впливових людей та корупцію у його рідній Словаччині / Фото: AFP

Писав про незаконні, часто кримінальні угоди між бізнесом та урядом для сайту Aktuality.sk. Окрім цього, він співпрацював з міжнародними організаціями, такими як Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP, Проект про організовану злочинність та корупцію), Чеський центр розслідувальної журналістики та Італійський проект розслідувальної журналістики. Він був більше аналітиком, ніж розповідачем історій, любив більше копирсатися у отриманих за запитами документах, ніж робити телевізійні передачі. Його наречена була археологом.

Остання опублікована стаття Куцяка 9 лютого 2018 року була про транзакції фірм бізнесмена Маріана Кочнера, які пов’язані із люксовим житловим комплексом у Братиславі та продажом готелів у місті-курорті Доновали. Кочнер спростував інформацію, але посварився з Куцяком прямо на прес-конференції. Пізніше, Кочнер погрожував журналісту телефоном. Журналіст подав скаргу, але поліція закрила справу. Це ще зіграє свою роль пізніше.

Саме з Італією та її мафією був пов’язаний головний матеріал Куцяка, який залишився незакінченим. Він писав про те, що відома італійська мафія Ндрангета діє на території Словаччини і збирав докази проти людей, яких італійська поліція вважала дуже небезпечними. Члени цієї організації замішані у незаконному обороті зброї, наркотиків, корупції, впливу на державні тендери та навіть у злочинах щодо навколишнього середовища. Ось як сам Куцяк це описував: “Вони почали робити бізнес тут, отримувати субсидії, але головне – будувати зв’язки з впливовими особами у політиці, аж до Урядового Офісу Словаччини”. Італійські бізнесмени та мафіозі обрали Словаччину як тиху гавань, вважав журналіст, де можна спокійно відмивати нелегальні кошти та направляти їх на бізнес. На сході Словаччини, італійські мафіозі були причетні до махінацій із коштами, які виділяв Євросоюз, писав Куцяк.

Читайте також: Невідомі підірвали авто з журналісткою на Мальті: загибла розслідувала корупцію

Першою героїнею у цій історії є модель Марія Трошкова, яка раніше брала участь у конкурсі "Міс Всесвіт". Після цього, вона почала бізнес-кар’єру як помічниця для Павла Руско, колишнього депутата та власника ТБ-каналу "Маркіза". Його нещодавно затримали по звинуваченню у наймі кілера для своїх бізнес-конкурентів у 1990-х. Далі вона працювала з Антоніо Вадала, 42-річним італійцем, який живе у Словаччині та володіє мережею агрофірм на сході країни. Втім, він виявився не тільки бізнесменом. На його їм’я у Італії був виданий ордер на арешт з боку антимафіозних прокурорів та податкової, пізніше звинувачення були зняті. Вадала був вказаний як можливий брокер для Ндрангети (розслідування ще триває). Вдома, у містечку Бова Маріна, клан Вадала є вкрай впливовим, його звинувачують як мінімум у 25-ти вбивствах.

Так-от, Трошкова була партнером Вадала у фірмі GIA Management, яка займається бізнесом у багатьох сферах, включаючи будівельну, нерухомість та фотографію. Через рік, Трошкова залишила компанію, але познайомилась із Віліамом Ясаном, теж колишнім депутатом, а зараз – головою Департаменту державної безпеки та кризисного менеджменту. Той представив дівчину голові уряду Роберту Фіцо і прем’єр найняв її як помічницю, причому прес-служба не розкрила її точної посади( у ЗМІ вона фігурує як "старший радник") та чи має вона необхідні секретні допуски. Роберт Фіцо критикував роботу Куцяка, кажучи, що він звинувачує невинних людей у злочинах і має бути обережним. Незадовго після цього, Куцяка вбили, що стало першим таким випадком у країні. Тіла не могли знайти кілька днів.

Трошкова та Ясан після цього тимчасово залишили свої урядові посади та випустили власну заяву: "Те, що наші імена згадують у ЗМІ щодо цього жахливого вбивства, вже абсолютно за межею. Ми ніяк не пов’язані з цією трагедією. Поки розслідування не закінчене, ми залишимо свої посади".

Як все було організовано

Шеф поліції Тібор Гаспар майже відразу заявив, що убивство пов’язано із професійною діяльністю журналіста та його розслідуваннями. Поліцією було опитано 20 людей, вони звернулися за допомогою до Італії та Чехії і до Європолу. "Італійський громадянин та мережа Ндрангети" теж розслідуються, додатково повідомили поліцейські. Політичні опоненти закликали Фіцо та Гаспара піти у відставку негайно. Пізніше, обидва зробили це. Щоправда, коаліція вижила, тепер нею керує наступник Фіцо, Петер Пеллегріні. Країну у лютому 2020 року чекають парламентські вибори.

10 березня 2018 року на вулиці вийшло 120 тисяч словаків – наймасовіша акція за 28 років / Фото: Getty Images

Голова уряду пообіцяв один мільйон євро за інформацію про замовника злочину і навіть виклав гроші на стіл під час телевізійного звернення. Він спростував зв’язки його уряду з Ндрангетою.

Вбивство журналіста-розслідувача неприйнятне у будь-якому суспільстві. Дайте нам змогу показати, що ми турбуємось про Словаччину і що ми не хочемо бути громадянами країни, яка керується страхом, – сказав Роберт Фіцо

Втім, словаки згадали 1990-ті, коли політичні вбивства та викрадення були нормою. Наприклад, вибух машини поліцейського Роберта Реміаса у 1996 році, який розслідував викрадення сина президента Міхала Ковача, так і не було ніколи розкрите.

Тепер можна переходити до власне опису тієї страшної ночі у селі Велька Мача, 65 км на схід від Братислави.

Вище ми недарма згадали про найбагатшу людину Словаччини – Маріана Кочнера. Він вже рік як є одним з головних підозрюваних у справі про вбивство журналіста Яна Куцяка. Спеціальна прокуратура висунула йому звинувачення, а слідчі знайшли "тисячі повідомлень між Кочнером, представниками державних органів та юридичної системи". На час коли його звинуватили, він вже був у тюрмі по іншій справі. Це призвело до подальших відставок. Антоніо Вадалу теж затримали, вже 14-го березня. Але лише через рік, 20-го лютого 2019 року назвали людину, яка передала гроші виконавцям – колегу Кочнера, яка обіцяла кілеру 50 тисяч євро відразу, та ще 20 тисяч як покриття боргу.

На пропозицію організувати вбивство погодився Золтан Андрушко, який працював у піцерії. Він і назвав ім’я жінки – Алена Жушова, перекладачка з італійської та "фіксер", яка працювала з Кочнером. Вона передала Андрушко ім’я, домашню адресу та фото Куцяка. Андрушко не виглядав на кілера ні физично ні психологічно. Він "не хотів нікого вбивати, бо просто не знав як", розповідав він під час слідства.

Тож він попросив друга, колишнього офіцера поліції Томаша Шабо, який якраз підходив під опис типового вбивці, зробити це. Команду доповнив двоюрідний брат Андрушко, Мірослав Марчек – фізично сильний колишній солдат. Вперше, Марчек та Шабо побували у селі Велька Мача вдень 5-го лютого 2018 року. Оглянувши місцевість, зловмисники дійшли згоди, що кращого місця для вбивства годі шукати: далеко від столиці, поряд - густий ліс та зручна дорога на шосе. Важливо, що поряд не було камер спостереження. Через два дні,майбутні вбивці повернулися у село двічі, а потім ще тричі на вихідних, коли знайшли зручне місце для паркування машини.

По темі: Жорстоке вбивство журналістки у Болгарії: поліція країни затримала підозрюваного

Вони розробили особливу систему дзвінків, які не мали бути перехоплені мобільним оператором. Вирішивши це, вони почали спостерігати за Куцяком ввечері, вивчаючи його звичайні домашні справи. 15-го лютого Андрушко підвіз "команду" до околиць села, висадив та поїхав на заправку за їжею. О 19:22 за місцевим часом, четверо інших увійшли до будинку. Через 20 хвилин вони зателефонували Андрушко і він підібрав їх там де і висадив. Щоб ще більше приховати свої персони, зловмисники використовували дешеві мобільні телефони, які вони викидали після одного використання. За зброю слугував 9-мм пістолет Лугер з глушаком. Модифікація була також зроблена, щоб кулі летіли більш повільно і тихо. Ні Ян Куцяк ні його дівчина не помітили, що за ними спостерігають. Ян не вважав, що його життя може бути під загрозою, пара активно планувала весілля. Вони познайомились у студентському гуртожитку в місті Нітра.

21-го лютого, у день убивства, Шабо та Марчек поїхали до села 16:40 за місцевим часом. Вони увімкнули свої дешеві телефони, і були на місці о 18:28. Шабо вийшов з машини, одягнений у все чорне. Він підійшов до будинку пари, але їх не було вдома. Ян Куцяк повертався на поїзді як завжди, але акумулятор його машини сів, тож Мартіна забрала його, і вони повернулися додому о 19:30. Шабо все ще чекав і о 20:21 він увійшов до двору, і через двері, які ніколи не були замкнені. У кухні він знайшов Мартіну та вбив її (вона стала випадковою жертвою на шляху до свого нареченого).

Коли Ян почув постріл, він піднявся сходами і теж був убитий. О 20:25 все було скінчено, Марчек та Шабо поїхали до Андрушка додому, щоб розповісти про виконану роботу та нагадати про гроші. Він пообіцяв їх скоро і зустрівся з Жушовою, яка передала 70 тисяч євро. Андрушко залишив собі 10, інше розподілив всередині команди. Жушова зізналася поліції, що насправді це Кочнер, її бос, надав гроші за вбивство.

Історичний процес розпочався: чого можна очікувати

У залі суду, справа про вбивство Яна Куцяка / Фото: Getty Images

Доволі швидко всі, хто брав участь у вбивстві молодої пари, були заарештовані. Андрушко, Жушова, Марчек та Шабо – усі опинилися у в’язниці. 23 жовтня 2019 року прокуратура передала звинувачувальний акт до суду. Під час допитів спливли цікаві деталі: замовником міг бути не Кочнер (він міг лише передати гроші), а.. невідомий російськомовний чоловік. Марчек розповів, що має замовлення "для знайомого росіянина, який погано розмовляє словацькою".

Він сказав, що Куцяк – журналіст та "пише речі, які йому не подобаються”. Наразі, його ім’я залишається невідомим. Колишній солдат Марчек зізнався, що саме він стріляв у Яна та Мартіну і вбив їх обох. "Я винен у першому пункті", – заявив Марчек під час суду, коли прокурори зачитали звинувачення. Він додав, що наречена журналіста не була ціллю, але саме вона відкрила двері, а Марчек був без балаклави. Тож він просто не міг залишати свідків, які могли запам'ятати його обличчя. Ще один член команди – Андрушко – пішов на угоду зі слідством, але все одно вже отримав мінімум 15 років у в'язниці. Прокурори наголосили, що четверо людей можуть провести все життя за гратами, їх звинувачують по шести статтям, включаючи убивство.

США наклали санкції на шість фірм Кочнера, використавши Акт Магніцького. Останнім звинуваченим по справі став колишній генеральний прокурор Словаччини Доброслав Трнка, який на думку слідства, “приховував записи операцій секретної служби” про нелегальні оборудки Кочнера.

Суд продовжується, наразі вся країна завмерла у очікуванні вироків.