Це рішення ухвалила колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду. Так, у постанові за 26 червня мовиться про те, що закон передбачає обов’язкову виплату зарплати у гривнях на території України. Проте у ньому не вказана заборона на використання в розрахунках інших величин, як приміром, іноземної валюти.
Дивіться також: Як НБУ планує захищати фінанси українців
Річ у тім, що позивач, який працював у компанії заступником директора, звернувся до суду з вимогою погасити борги з виплати зарплати, однак сама компанія подала на нього зустрічний позов. У ньому вона зазначила, що трудовий договір з позивачем був недійсним, оскільки зарплата у ньому вказана у євро.
У справі, яку розглядав суд йшлося про те, що трудовий договір в першій редакції (який признає компанія) передбачає застосування обмінного курсу євро при визначенні розміру заробітної плати, яку виплачують у гривнях. Тобто заробітна плата заступника директора товариства повинна була відповідати за розміром еквіваленту 7 872 євро в гривні на дату виплати.
У суді колишній працівник довів, що роботодавець може зазначати розмір оплати праці у трудовому договорі в іноземній валюті.
Тому Верховний суд виніс рішення, у якому вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що виконання положень додаткової угоди спонукає компанію порушувати Податковий кодекс і платити штрафи. Алгоритм нарахування зарплати заступнику директора після укладення додаткової угоди не змінився: протягом всього періоду трудових відносин між сторонами під час визначення розміру зарплати застосовували обмінний курс євро на день платежу.