В Україні поставили черговий рекорд.
Читайте також: Як ветерани АТО стають успішними у мирному житті
У Закарпатті семеро друзів, ветеранів АТО, вирішили підкорити Говерлу. Здавалося б, звичне бажання, та серед чоловіків – боєць батальйону "Київська Русь" Дмитро, якому у 2016-му році відірвало обидві ноги на війні. Однак, він підніматиметься, хоч і на протезах, бо Говерла – його мрія.
Я хотів показати людям, що не варто зневірюватися – все можливе. Головне, зробити перший крок,
– відповів Дмитро Котов.
Більше години ґрунтовою дорогою на "Шишаріку" добиралися до підніжжя Петроса, а вже звідси до десяти кілометрів хлопці долають пішки.
Ветерани АТО піднялися на Говерлу
Вони з різних бригад, та війна їх здружила: щотижня збираються у своєму столичному Клубі ветеранів і замінюють один одному психологів. Бо на передовій бачили смерть на власні очі.
Коли почалася війна, я кажу: Господи, чим я можу допомогти Україні? І перше, що він мені сказав, то піти в госпіталь воєнний центральний в Києві. Ми спершу пішли туди, а через місяць вже були в АТО,
– розповів військовий капелан В’ячеслав Бевз.
Говерла – це теж маленьке випробування на людяність, бо чим ближче до вершини, тим Дмитрові важче. Він кілька разів змінює спеціальні шкарпетки, аби не так муляли протези, і знову зводиться.
Читайте також: У високогір'ї Карпат зацвіла квітка кохання – червона рута: яскраві фото
Чоловік пішов на війну, маючи маленький будівельний бізнес. Воював на Донеччині, Луганщині. Як сапер розмінував з півсотні снарядів і мін. Та на одній на Світлодарській дузі підірвався.
Ветеран АТО Дмитро Котов у військовому госпіталі
Лікарі обіцяли, що Дмитро ще танцюватиме на протезах танго - а він пішов далі: торік взяв участь у марафоні Морської піхоти США, опісля ж у Іграх нескорених здобув срібло за веслування. Тепер – Говерла.
Вона стала мені навіть снитися. Я ночами не спав – постійно піднімався на Говерлу,
– прокоментував Дмитро Котов.
Найважчий шлях – кілометр до вершини. Тут навіть на двох ногах йти важко. Та друзі подають руку, а це найнадійніша опора. Отож, 12 годин нестерпних зусиль – і мрія здійснена.