Про версії вибуху і його наслідки – читайте в матеріалі сайту "24".

П’ятий вибух за три роки війни

Вибух стався 26 вересня приблизно о 22:00 на території арсеналу Міноборони України поблизу Калинівки, що за кілька кілометрів від Вінниці. Військові називають цей склад "золотим стратегічним". Там зберігалось 188 тисяч тонн боєкомплектів, у тому числі, для реактивних систем залпового вогню "Ураган", "Смерч", "Град". З Калинівки та прилеглих населених пунктів евакуювали близько 28 тисяч осіб. Повітряний простір над Калинівкою в радіусі 50 кілометрів закрили. Також змінено графік руху 47 потягів. За фактом вибухів на артскладах у Калинівці прокуратура почала провадження за статтею 113 "Диверсія".


Після вибуху в Балаклії минуло лише півроку

Читайте також: Вибухи в Калинівці: експерт звинуватив високопосадовців у зраді

Як зауважують експерти, цей вибух суттєво підірвав обороноздатність нашої держави. До того, це вже четвертий за останні кілька років. У 2015 році горіли склади в Сватово Луганської області, в лютому 2016-го – стався вибух на складі 72-бригади у районі села Вершина Запорізької області. 22 березня – вибух у Балаклії на Харківщині, де зберігалося ракетно-артилерійське озброєння (танкові та артилерійські снаряди 125 та 152 мм). Ще один інцидент, менш масштабний – 23 вересня горів склад поблизу Маріуполя.

Читайте також: Стало відомо, чи забруднене повітря у Вінниці через вибухи на складах

Розслідування вибуху в Балаклії триває досі. Причому після вибуху було ухвалене рішення щодо виділення з резервного фонду на забезпечення складів 19 мільйонів гривень. Але через процедуру тендерів гроші поки не надійшли.

Петро Порошенко заявив, що скличе військовий кабінет за участі прем'єр-міністра, секретаря РНБО, міністра оборони, начальника Генштабу, голови СБУ, а також керівництва Нацполіції, Нацгвардії та Служби надзвичайних ситуацій одразу після їхнього повернення з Вінниці.

Версії вибуху

1. Диверсія

Примітно, що влада, як і у випадку з вибухами в Балаклії, першою висуває версію про диверсію. Принаймні так написав помічник міністра оборони Юрій Бірюков у Facebook. За його словами, диверсія була скоєна за допомогою безпілотного літального апарату.

Боєць з одного з постів встиг доповісти про дивний звук. Через кілька секунд почалися розриви на відкритому майданчику. Периметр охоронявся надійно, тому так – схоже на безпілотник. І так, СБУ намагалася перехопити,
– написав Бірюков.

Такого варіанту не виключає військовий експерт Антон Міхненко. Як говорить експерт, маленький квадракоптер можна й не помітити, і його не так легко збити, навіть якщо його вчасно виявили.


Квадракоптер складно виявити і швидко знешкодити

Треба розуміти, який був безпілотник. Чи це зайшла диверсійна група і підірвала склади за допомогою безпілотного літального апарату, чи це ударний безпілотник, який використала РФ,
– говорить Міхненко.

Військовий експерт схиляється до думки, що Росія завербувала когось із місцевих. Або, зазначає Антон Міхненко, могли завербувати когось із самого складу. І цих людей теж складно виявити, навіть спецслужбам.

Політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач зауважує, що це схоже на артпідготовку перед наступом – у гібридно-переносному сенсі.

"Це ще й деморалізація ЗСУ і патріотично настроєних громадян. Плюс можлива паніка, особливо серед політиків, розпалювання внутрішнього конфлікту між владою та опозицією й зовнішнє управління ним", – наголошує Горбач.

Деякі звертають увагу на те, що вибух стався в день народження президента держави Петра Порошенка, та ще й на його батьківщині. І це не може бути просто збігом обставин.

Водночас військовий експерт Олег Жданов розглядає цю версію як малоймовірну. За його словами, можна було допустити такий варіант у Сватовому – це Луганська область, а склад недалеко від зони АТО і був зроблений на швидку руку. Балаклія знаходиться за 110 кілометрів від російського кордону.

Якщо вже в Калинівці з'явилися ДРГ і безпілотники з Росії, то тоді виходить, що в нас країна – прохідний двір? Що тоді робить СБУ, яка в цей момент проводила антитерористичні навчання?
– запитує Жданов.

2. Халатність

Ця версія теж може бути цілком вірогідною. Хоча Збройні сили України підвищили рівень професійності і боєздатності, в кабінетах продовжують сидіти "паркетні" генерали, чимало з яких думають більше про перерозподіл коштів, ніж про підвищення обороноздатності армії. Як говорить Олег Жданов, інакше, як халатність і ігнорування службових обов'язків, це назвати не можна.


Корупція і халатність чиновників, які відчують безкарність, могли стати причиною вибухів

Причина недбалості – безкарність породжує беззаконня. Якби після пожежі в Сватовому пересаджали всіх винних – до начальника Генштабу, або хоча б звільнили, то більше таких інцидентів не було б,
– переконаний Жданов.

3. Приховування розкрадання грошей

Таку версію висували одразу і після вибухів у Балаклії. Щоправда, як стверджує Юрій Бірюков, жорсткий і глибокий аудит по Сватовому та Балаклеї не виявив ніяких проблем з урахуванням закладеного, все зійшлося. Хоча, знаючи про рівень корупції в Україні, варіант розкрадання дуже реалістичний. Як зазначає Жданов, навіть США в ході недавнього візиту Порошенка до Вашингтона наполягали на тому, щоб в Україні був організований громадянський контроль за оборонним сектором. Тому що невідомо, що відбувається в оборонному секторі під грифом "секретно".

В нас горять важливі стратегічні склади, що може вплинути на обороноздатність країни. А міністр оборони Степан Полторак після Балаклії заявив Заходу: дайте мені 4 мільярди гривень, щоб купити боєприпаси. А треба було усунути і посадити тих, хто відповідальний за неправильну організацію зберігання боєприпасів,
– говорить експерт.

Мінус іміджу України

На переконання спостерігачів, плюсів нам третій за рік вибух складів не додасть. За словами Олега Жданова, це величезний мінус для іміджу країни як надійного партнера, що не в змозі розібратися навіть з питанням зберігання боєприпасів. До речі, на Заході, а особливо в США, які надають Україні чималу допомогу для військового сектору, нещодавно заявили, що умовою для виділення в 2018 році 500 мільйонів доларів є обов’язкове реформування оборонного сектору.


Що скаже Трамп на те, що в Україні не можуть належним чином охороняти боєприпаси?

Якщо з’ясується, що причиною стало нехтування службовими обов'язками чи корупційні оборудки, то у Вашингтоні добре подумають, чи варто виділяти такі гроші Україні. Тим більше, зовсім нещодавно розгорівся скандал з корупцією на Львівському бронетанковому заводі.

З іншого боку, Володимир Горбач вважає, що скоро Україна буде критично потребувати зовнішньої допомоги не лише зброєю, але й боєприпасами.

В цьому сенсі постає ще одне питання: чи може вибух складів у Калинівці вплинути на надання нам летального озброєння? Фахівці вважають, що ці речі не можна пов'язувати, тому що рішення про летальну зброю – політичне. Але однозначно, що вибух на Вінниччині пропагандистські росЗМІ використають для того, щоб показати Україну як вкрай ненадійного партнера, який всі свої проблеми списує на "руку Москви".

Втім, як зазначає Бірюков, проблема в тому, що ми воюємо.

В умовах великого, але недостатнього на покриття всіх потреб фінансування, армія робить те, що може. І ще трошки зверху. Але перемогти закон збереження маси і енергії ми не в змозі. Якщо грошей на живучість не виділяли роками, то потім за 5% від всіх потреб чудо не зробиш,
– підкреслює Бірюков.

Дійсно, наша держава знаходиться в складному становищі, і війна на сході постійно ослаблює нас. Однак не менше зовнішнього ворога Україну підриває внутрішній. Після кожного з попередніх інцидентів не були покарані безпосередньо високопосадовці. Усувають лише чиновників середньої і нижчої ланки. Висновків на вищому владному рівні ніхто не робить. І кожен такий випадок погіршує ситуацію і все більше викликає розчарування українців, які готові влаштовувати народні суди над корупційними можновладцями. Навіть, якщо допустити, що це диверсія, яку здійснили завербовані Росією місцеві жителі, то час задуматися, чому в Україні громадяни готові за гроші підривати склади з боєприпасами, а разом з ними і державність.

Читайте також: Вибух боєприпасів у Балаклії: чому під час війни в Україні горять військові склади?