Архів
Курси валют
Погода
19°C
27°C 19°C
  • п'ятниця
    28°C 19°C
  • субота
    30°C 19°C
  • неділя
    31°C 18°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Від кола друзів до кола опонентів: що стоїть за останніми скандалами з європейськими сусідами

7740 Читать новость на русском
Чому європейські сусіди мають претензії до України?
Чому європейські сусіди мають претензії до України? / 24 Канал

Останнім часом Україна опинилася в центрі уваги своїх європейських сусідів. Але не через конфлікт на Донбасі. Кільком європейським країнам не подобається внутрішня політика нашої держави.

Чому виникли суперечності між Україною і західними сусідами, та як це вплине на двосторонні стосунки, – в матеріалі сайту "24".

Польща і історія

Напруження в стосунках з європейським адвокатом України розпочалося кілька років тому. Причина – вандалізм історичних пам’яток з обох сторін. Далі з боку офіційної Варшави з’явилися претензії щодо ставлення України до Волинської трагедії, а також особи лідера УПА Степана Бандери, якого поляки вважають ініціатором тих подій. Лідер правлячої партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський навіть заявив, що "Україна не увійде в ЄС з Степаном Бандерою".

Однак останніми днями з вуст польських високопосадовців, включаючи президента Анджея Дуду, пролунали заяви, які складно назвати дружніми. Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський заявив про питання складання "чорних списків" cеред українських політиків з антипольськими поглядами. І у цьому списку вже є перший український чиновник, імені якого поки не оголошують.


Через історичні суперечки Польща перестала бути надійним партнером України в Європі?

А президент Польщі Анджей Дуда закликав Петра Порошенка не призначати на посади чиновників з антипольськими поглядами. За його словами, всі знають – особи з антипольськими поглядами з українського боку є, і це "дуже недобрий знак" з боку України стосовно Польщі.

Вишенькою на торті стала відверто сепаратистська заява віце-консула Польщі в Луцьку Марека Запура, який назвав польським місто Львів.

Таку різку зміну у ставленні Польщі до України правник-міжнародник Геннадій Друзенко пояснює тим, що в європейських державах раніше домінували інтегратори, певною мірою інтернаціоналісти, а зараз посилюється вплив сучасних націоналістів з нотками популізму. Зокрема, в Польщі зміна поглядів щодо України сталася після приходу до влади праворадикальної "ПіС".

На думку директора Центру суспільних відносин Євгена Магди, причини заяв польських політиків – внутрішньополітичні. "ПіС" веде боротьбу за посилення своїх позицій напередодні місцевих виборів, хоча в провладної партії і так рейтинг більше 40%. По-друге, зазначає політолог, у Польщі наразі період зростання публічної активності. 11 листопада – день незалежності. А тема поховань для польського суспільства надзвичайно чутлива. Сплеск заяв в бік України розпочався в день усіх святих, коли всі громадяни їдуть на цвинтар і пригадують своїх близьких і рідних.

Польська влада, намагаючись диктувати Україні свої умови, забуває, що майже мільйон наших заробітчан не просто працюють, а компенсують дефіцит робочої сили в цій країні. Польща такими заявами компенсує свої проблеми всередині ЄС, де у Варшави є помітні складнощі з комунікацією. Тому Варшава знайшла слабку ланку в Україні,
– переконаний Євген Магда.

Польський експерт Йелджей Ходзінський також зауважує: в Польщі складна політична ситуація. Два роки тому змінилася влада. До цього була досить єврооптимістична влада, а нині править коаліція на чолі з "Правом і справедливістю", яка є більш консервативною і патріотичною.

"Але вона така патріотична тільки ззовні. Нинішня влада після виборів заявляла, що слухає людей. З одного боку, суттєво збільшили допомогу на дітей, але при цьому "ПіС" близька з греко-католицькою церквою. І багато хто в Польщі не згоден з позицією щодо заборони абортів. І взагалі у Польщі виникли конфлікти з країнами ЄС", – говорить Йелджей Ходзінський.

Угорщина-Румунія і мовне питання

Одночасно розгорівся так званий "мовний" скандал з двома найближчими сусідами України через ухвалення закону про освіту. Румунська і особливо угорська влада висловили своє бурхливе незадоволення положенням закону, згідно якого після молодшої школи дітей навчатимуть тільки українською. В Будапешті і Бухаресті цей закон розглядають як наступ на права національних меншин. Угорщина навіть пригрозила, що вимагатиме розірвання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. А ПАРЄ "рекомендувало" Україні переглянути закон "Про освіту". Як відомо, на Закарпатті і в Чернівецькій області було багато шкіл з угорською і румунською мовами навчання, випускники яких погано знали українську мову і, відповідно, мали гірші шанси на продовження навчання у вітчизняних вищих навчальних закладах.

Як вважає політичний експерт Валерій Димов, проблема не в Україні і Європі, а всередині Угорщини. Прем’єр Угорщини Орбан діє в унісон з росіянами. Путін, на його думку, пробудив праворадикальні і неонацистські рухи в Європі. І це відбилося на взаєминах Угорщини з ЄС та Україною.


Угорщина і Румунія проти, щоб українці розмовляли українською?

За словами політолога, Угорщина і Румунія розглядають Україну як ресурс. В Угорщині 20% проголосувало за праву, фактично неонацистську партію "Йоббік", а "Фідес", яку очолює Орбан, має проблеми з європейським законодавством за свої націоналістичні погляди.

Будапешт хоче, щоб українці вчили дітей на Закарпатті угорською мовою, а потім вони їдуть до Угорщини. Тобто ми за свої гроші вчимо майбутніх громадян Угорщини. Громадяни України нарешті поставили питання руба: чому угорські школи навчають дітей за гроші платників податків-українців?
– зауважує Димов.

Йелджей Ходзінський додає: Угорщина – ізольована країна, і їй бракує робочих рук. Але туди не сильно хочуть їхати європейці через низький рівень зарплати, який серед країн Центральної Європи – найнижчий. Крім того, угорська мова дуже складна. Тим, хто володіє українською, буде нелегко працювати в Угорщині.

"Угорщина може розраховувати тільки на румунів і мешканців Закарпаття. Але румуни швидше поїдуть у Францію чи Італію. І лишається тільки Закарпаття, де живе близько 150 тисяч людей. До того ж, Будапешт досі вважає Закарпаття частиною Угорщини", – зазначає польський експерт.

Хто наступний і як бути Україні?

За словами Геннадія Друзенка, Україна через "мудру" внутрішню і зовнішню політику опинилася в колі не дуже дружніх країн. Угорщина прямо заявляє, що робитиме все на зло Україні. Румунія говорить м’якше, але до дружніх держав її точно не зарахуєш. Польща кардинально змінила політику з часів золотого періоду нашої дружби, коли вона була нашим адвокатом в Європі. В Білорусі викрадають українських громадян і проводять військові навчання з країною-агресором Росією. В Молдові є Придністров’я – фактично російський анклав, який тягнеться вздовж спільного кордону.

Зберігається тактичний союз з Туреччиною, але, наголошує експерт, президент Ердоган чітко знає, що не буває постійних союзників, а є постійні державні інтереси. Туреччина, підкреслює Геннадій Друзенко, претендує на домінування в Чорноморському регіоні, і ще питання, куди після Росії "попливе" Крим.

Євген Магда вважає, що здоровий глузд у випадку із загостренням стосунків із Польщею має перемогти, тому що альтернативи нашому партнерству немає. Хоча прагнення нашої держави зміцнити власні позиції, зазначає він, навіть стратегічні партнери не зустрічатимуть оплесками.

Що стосується мовного питання, то, говорить політолог, Україні треба більше займатися питанням комунікації і краще проводити тезу про захист національних інтересів.

Треба розуміти, що поступки в чутливих питаннях, зокрема мови, можуть призвести до того, що наступним кроком стане вимога автономії для угорців на Закарпатті,
– підкреслює Євген Магда.

Валерій Димов не бачить якоїсь загрози для стосунків між Україною та Угорщиною. Експерт підкреслює: Україні не треба "вестися" на те, яким чином внутрішнє законодавство і політичні проблеми Угорщини можуть впливати на наші взаємини з ЄС. Парламент, підкреслює він, ухвалив той закон про освіту, якого вимагають українські громадяни. А наші громадяни вимагають того, щоб їхні гроші використовувалися для того, аби інтегрувати дітей в українське суспільство.

Україна повинна стояти на своїх позиціях, зазначає Геннадій Друзенко. Втім, на його думку, ми зараз у невигідній ситуації. Конфлікт з Росією забирає багато сил. А ходіння по світу з проханням політичної, фінансової і економічної допомоги послабляє наші позиції.

"В Україні найбільше падіння ВВП, ми ніяк не виберемося з корупційних скандалів. У наших сусідів з’являється спокуса розглядати нас як зону можливого впливу. Ми бачимо войовничу риторику і готовність блокувати наші євроінтеграційні зусилля", – зазначає Друзенко.

На переконання експерта, роль жертви, яку просуває українська влада, набридла світу. Тому треба стояти на своїх позиціях, чітко говорити, що зі своїми справами, героями, історичною пам’яттю ми розберемося самі, враховуючи позицію друзів і сусідів.

З іншого боку, розповідає Друзенко, не можна воювати на всіх фронтах, тим більше, коли балансуєш на межі самої державності. Не треба загострювати конфлікт на західному напрямку. За його словами, поки Україна не показуватиме своєї доданої вартості для спільних міжнародних і регіональних проектів, нас все більше розглядатимуть як територію впливу.

Треба ставати сильним так, щоб нашим сусідам на думку не спадало диктувати Україні свої умови. На чужій спині в світле майбутнє не в’їдеш і свою зовнішню легітимність треба переорієнтовувати на внутрішню. Інакше замість кола друзів матимемо тих, хто чекає, що Україна настільки ослабне, що можна буде повернути все до ситуації столітньої давнини,
– наголосив Геннадій Друзенко.

Читайте також: У Польщі був стрес, що Росія захопить Україну і дійде до ЄС, – експерт

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук