Так думали і деякі винуватці. Найменш далекоглядні з них. І дарма.
Регіонали, комуністи і співробітники силових структур Януковича, які на перших порах після Майдану сильно погарячкували і вирішили, що тепер їх якщо не повбивають, то хоча б дійсно будуть саджати у тюрму, злякались і втекли з України, зараз, через декілька років напевне кусають лікті і рвуть на собі волосся, дивлячись на своїх успішних товаришів і колег, які залишилися тут.
Читайте також: Суд заарештував вертолітний майданчик Януковича, – Луценко
Прекрасним прикладом того є один із найбільш визначних і буйних антифашистів у новітній українській історії пан Колєсніченко у найперші ж дні після вигнання Януковича сказав, що більше не може знаходитись в Україні поряд із усіма цими страшними і огидними бандерівцями та одразу ж втік до рідного Криму.
Згодом на вже російських "виборах" у вже окупованому Криму пан Колєсніченко спробував балотуватися у дрібні місцеві російські депутати, але з тріском програв.
Значно краще, ніж у Колєсніченка, склалися справи у його соратника за поглядами і соавтора за мовним законом пана Ківалова, який не гарячкував, не приймав радикальних швидких рішень, просто витримав паузу і залишився в Україні. Вже за півроку після Майдану пан Ківалов знову переміг на українських парламентських виборах і до сьогодні успішно числиться депутатом української Верховної Ради.
Суттєвою розрадою і приємним бальзамом для душі пана Колєсніченка у рідному йому Криму тепер може слугувати хіба що тільки їх із Ківаловим мовний закон, що й досі благополучно діє в Україні та надалі продовжує успішно отруювати наше інформаційне й освітнє середовища на користь і радість Російської Федерації.
Головний окровитель колишнього режиму Рінат Леонідович Ахмєтов неодноразово повчав своїх підлгелих ніколи не робити поспішних висновків і не приймати важливих рішень, керуючись емоціями. Рінат Леонідович теж нікуди не поїхав з країни наприкінці зими 2014 року. І був абсолютно правий.
Читайте також: Хто надалі управлятиме екс-резиденцією Януковича