Архів
Курси валют
Погода
27°C
27°C 19°C
  • п'ятниця
    28°C 19°C
  • субота
    30°C 19°C
  • неділя
    31°C 18°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Визначні дати 2018 року: річниці винаходів, які змінили історію людства

Винаходи
Винаходи / 24 Канал

У 2018 році людство має привід відзначити трохи більше пам'ятних дат, адже саме цього року свої річниці святкуватимуть чимало винаходів, які змінили нашу цивілізацію.

Журналісти сайту "24" зібрали для вас найбільш значні винаходи, річниця яких припадає на 2018 рік.

Читайте також: Японські вчені розробили інноваційне скло, яке відновлюється самостійно: відео

Зубна щітка

Це той чудо-прилад, без якого не обходиться жоден ранок сучасної людини. Скоро він святкуватиме свої 520 років. Свою історію зубна щітка веде вже мільйони років – прототипом був пучок трави. А вже ближчу версію до сучасної щітки винайшли у 1498 році в Китаї. Вона складалася з бамбукової ручки, прикріпленої до пучка щетинок сибірського вепра, і використовувалася сухою. Поступово щітка набувала широкого розповсюдження за межі Китаю і дійшла ця новинка до Східної Європи при пануванні Івана Грозного. Зубну щітку на той час називали "зубною мітлою" і вона була постійним атрибутом кожного боярина на різних бенкетах. На Західній Європі до такого писку моду поставилися зі зневагою, а її використання вважали непристойністю.

Але в 17 столітті вона таки відвоювала свої позиції і стала поштовхом до створення різних "зубних приладів" як вставні зуби, брекет-системи, порцелянові ковпачки для зубів, що описав в своїй книзі "Дантист-Хірург, або Трактат про зуби" французький стоматолог П’єр Фошар.

Телескоп

До сьогодні існує такий міф, що цей пристрій винайшов Галілей, але насправді, він був одним з тих, хто удосконалював його. Справжнім винахідником був Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярів. Він презентував телескоп, назвавши його "прилад, який бачить речі так далеко, ніби вони поруч" 2 жовтня 1608 року в палаці штатгальтера Моріца Оранського. Але патенту Ліпперсгей не отримав, оскільки такі ж заявки подали Захарій Янсен і Якоб Метіус, в яких конструкції телескопів були однакові.

Вже у 1609 році за удосконалення такого пристрою взявся Галілео Галілей, і в цьому ж році він довів існування плям на Сонці, кратерів і гір на Місяці, обертання Сонця навколо власної осі, а в наступному році відкрив чотири супутники Юпітера. Завдяки Галілею телескоп піддався подальшим вдосконаленням, що зараз дозволяє нам вивчати Всесвіт з усіх можливих для нас ракурсів і є невід’ємною частиною відкриттів щодо походження і життя людини.

Читайте також: Вченим вдалося виростити рослину, що світиться в темряві: захопливе відео

Перша сучасна друкарська машинка

Народження цієї родоначальниці приладів для друкування тексту було 1868 року. Видавці Крістофер Шоулз і Карлос Глліден задумували машинку, яка б друкувала номери сторінок для книг, але під час робити влаштували апарат так, щоб на ньому можна було набирати не тільки цифри, а й текст. Перша версія машинки мала кілька рядів клавіш з цифрами і буквами в алфавітному розташуванні. Але ця задумка була не зовсім вдалою – молоточки з літерами застрявали і зупиняли всю роботу винаходу. Тому Шоулз придумав клавіатуру, в якій букви, що найчастіше зустрічаються, були максимально віддалені одна від одної. Це дозволило скорити частоту залипання і утворення помилок. Друкарська машинка швидко завоювала своїх прихильників і дала поштовх на створення загальновживаної клавіатури – QWERTY, яку використовують у всіх засобах для друку тексту.

Кінематограф

Батьками кінематографу більшість вважає братів Люм’єр, а про справжнього винахідника Луї Ле Пренса, мабуть, ніхто і не згадає. Він надихнувся відкриттями в хронофотографії і вирішив продовжити розвиток цієї галузі. Тому в 1888 році Ле Пренс створює свій перший хромофотографічний апарат, який дав змогу передавати картинку в русі. Він випробував свій винахід, відзнявши кілька кінороликів "Сцена в саду Равндгей" та "Акордеоніст" тривалістю приблизно 1.66 секунд, роль в яких грали його близькі друзі та родичі. Завдяки цьому 16 листопада 1888 року Луї Ле Пренс отримав патент на свою камеру в Англії, Франції та США, яку назвав "LPCCP MkII". Він хотів запатентувати свій винахід у Великій Британії для її реклами в США, але йому це не вдалося – дослідник зник за загадкових обставин, які нерозгадані і досі.

Ксерографія

З винахідником ксерографії є теж певні неоднозначності, як і з попередніми винаходами. У 1948 році в Німеччині винахідник Ейсбен створив свою конструкцію копіювального апарату і заснував фірму з випуску таких ксероксів Develop Corp, не визнавши першості Честера Карлсона. Насправді Карлсон є винахідником ксерографії. До цього відкриття підштовхнула його професія. Він був адвокатом і зміг полегшити собі роботу, винайшовши пристрій для швидкого копіювання документів. Перша ксерокопія була зроблена 22 жовтня 1938 році в імпровізованій лабораторії Честера в готелі Нью-Йорку. Запатентувати свій винахід він зміг лише в 1944 році, адже ксерокс був громіздким і поганив папір, але дійшовши до компромісу, через удосконалення технології в Battelle Institute, він запатентував ксерокс, який спочатку назвали електрофотографією, а пізніше перейменували його на ксерограф через широкий вжиток цього приладу.

Локшина швидкого приготування

Хоча в Японії була розповсюджена тільки рисова локшина, винахідних Андо Момофуку почав експериментувати з пшеничним тістом і створив локшину швидкого приготування завдяки обсмаженню в олії і сушінню.

Датою винаходу такої локшини вважать 1958 рік, коли Андо відкрив свою торгову точку і почав популяризувати свою марку. Спершу локшину продавали в звичайних кав’ярнях і вона не викликали захвату у клієнтів, тому що її ціна була перевищеною, певний час її стали вважати стравою розкоші. Але, за задумом Момофуку, це мала б бути дешева їжа для звичайних робітників, і завдяки своїй торговій точці винахідник довів простоту і дешевизну локшини. Зараз ця страва є спасінням для студента чи офісного працівника, який через брак коштів чи часу не може приготувати собі більш здорову їжу.

Антибіотики

Прийнято вважати, що всі вчені медицини є взірцями чистоти і порядку, оскільки вони працюють в лабораторіях з реактивами. Але ця норма не стосується одного видатного вченого Олександра Фелінга. Саме його безвідповідальне ставлення до лабораторного обладнання і власна вдача нечупари призвели до того, що в 1928 році він зовсім випадково винайшов те, без чого зараз важко уявити сучасну медицину, – антибіотики.

Фелінг вивчав властивості стафілококу, але не все пішло за його планом і вчений вирішив взяти відпустку, але не прибрав після свого невдалого досліду чашки, в яких залишились колонії стафілококу. Повернувшись до роботи, Олександр виявив, що в одній з таких чашок завелися плісняві гриби, які вбили колонії стафілококу. Дослідивши цей гриб, він винайшов бактерію, яка допомогла ефективніше лікувати захворювання. Фелінг поклав початок розвитку і дослідження антибіотиків, які є невід’ємною частиною лікування бактеріальних і грибкових інфекцій.

Штучна хромосома

Люди з давніх часів шукають еліксир вічного життя. Вчені теж цікавляться такою перспективою, і одні з них – Крейг Вентер та Хемільтон Сміт. За їх словами, можливо продовжити життя людини не на вічне існування, а на достатньо довгий термін. Все почалося з того, що у 2008 році Вентеру вдалося створити синтетичні гени, іншими словами – штучні хромосоми. Вони створили гібридний організм, пересадивши гени однієї бактерії в іншу, яка жила і розмножувалася, саме після цього вчені зайнялися синтезом штучної ДНК. Піддослідною бактерією став дріжджовий грибок. Якщо вірити показникам, які вирахували вчені, то подібні досліди з людським геномом дозволили б продовжити життя нашого виду на досить тривалий термін 800-1200 років.

Автор: Валентина Дячук

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук