Володимир дуже енергійно почав поєдинок і з перших секунд пішов в атаку. Хей боксував другим номером і спокійно захищався, багато працюючи корпусом і успішно тікаючи від атак пересуваннями. Кличко ніяк не міг знайти для себе потрібну дистанцію, оскільки його суперник практично ніколи не застоювався, і сам час від часу вибухав атаками.

У другій половині бою Хей трохи сповільнилося і у Володимира все частіше почали проходити атаки джебом і справа, проте нокаутувати британця йому не вдавалося. У сьомому раунді, після клінчу, яких в цьому бою було дуже небагато, Хей вкотре опустився на коліно, і рефері зняв одне очко з Володимира за тиск на суперника. Тим часом малюнок бою практично не змінювався: Хей досить непогано захищався від атак українського боксера, однак сам практично нічого не робив і не міг вийти на дистанцію удару.

В одинадцятому раунді Хей знову опустився на коліно тільки-тільки увійшовши в клічн, і рефері відрахував йому нокдаун, показавши, таким чином, що виверти британця йому зрозумілі. У заключному раунді ніхто з боксерів не йшов ва-банк і, якщо у випадку Кличко це було виправдано його куди більшою активністю протягом усього поєдинку, то Хей, мабуть, просто не знайшов у собі сили для завершального спурту і виглядав втомленим.

За підсумками дванадцяти раундів цього дуже напруженого, проте не дуже видовищного поєдинку з рахунком 118—108, 117—109 і 116—110 перемога була присуджена Володимиру Кличку.

На післяматчевій прес-конференції Девід Хей пояснив, що не міг боксувати на повну силу через зламаний палець на правій нозі.