– Ситуація на той момент складалась так, що ми могли не тільки до зими 2014-ого, ми могли значно раніше – всередині осені – закінчити очищення нашої території від незаконних збройних формувань. Бо тоді вже практично вздовж всього кордону було поставлене посилення із наших сил, практично було завершене оточення Донецька і Луганська. Тому успіхи були очевидними. І це неможливо заперечувати. Це навіть все показано на мапах того часу, де все це чітко прослідковується.
Читайте також: Відкрили коридор та почали розстрілювати просто в спину: хронологія Іловайської трагедії
– Я до останнього не вірив, що росіяни можуть вторгнутись на нашу територію. У це не могла повірити й більша частина нашої армії. Принаймні, ми вважали, що, враховуючи міжнародні домовленості, Росія ніколи не дозволить собі таке зробити. Тим паче, як вони заявляли, проти "братського народу".
– Перший раз я переконався у тому, що російські війська дійсно увійшли на територію України, коли батарея 51-ї бригади капітана Ковалева вступила в бій і коли вони підбили бойову БМД-2. Це машина десантних військ. На той момент жодного десантного підрозділу в районі виконання задач не було. Якщо до серпня 2014-ого по нам працювали люди, які були професіоналами, але не були регулярними частинами збройних сил РФ, то з 24-ого серпня ми беззаперечно бачили докази – проти нас воюють регулярні частини Російської Федерації.
Про вихід із оточення під Іловайськом у 2014 році – дивіться в інтерв'ю.