Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Як бійці ЗСУ вивозили Цемаха з окупованої території перед обміном: моторошні деталі

      7 вересня в Україну повернули 35 полонених, яких утримувала у себе Росія. Та навколо обміну розгорнувся скандал. Головне питання, яке розділило суспільство, – чи треба було віддавати терориста Володимира Цемаха, який був головним та єдиним свідком у справі збиття МН17 на Донбасі.

      Операція з вивезення терориста з окупованого Сніжного коштувала нам смерті українського розвідника. Ще один військовий отримав важке поранення. Він – Дмитро Гержан – розповів все деталі спецоперації в інтерв'ю.

      Важливо! Чи все так просто з обміном полоненими: детальний розбір

      Це ваше перше поранення? 

      – Так. (Зазначимо, що Дмитру посікло праву сторону обличчя, руку і відірвало частину ноги). Перше за весь час з 2014 року, який я проводжу на Донбасі.

      Спецоперація з вивезення Цемаха

      Питання обміну полоненими було зупинене до того моменту, коли ми дістали Цемаха. Після цього в Росії проявився інтерес, аби здійснити цей обмін. Сьогодні хочемо поговорити про людину, яка загинула. Що ви можете розповісти про Олександра Колодяжного?

      – Саша... На жаль, так сталося, що це був його останній бій. Олександр Колодяжний за позивним "Коло" як воїн виконував свою роботу до кінця. Ми разом брали участь в операцію по витягуванню Цемаха.

      Ви знали, що робите і в чому суть операції?

      – Ні, ми не знали, тонкощі операції нам ніхто не повідомив. Тільки сказали, що потрібно вийти з точки "А" в точку "Б", забрати посилку і повернути її на підконтрольну територію. Ми не знали, що це буде за посилка. Нам сказали, що буде якесь тіло на інвалідному візочку.

      Була умова, що ви маєте довести його живого?

      – Так, звісно. Попередня інформація була, що нам потрібно буде непритомне тіло перевести на нашу територію. Може він сам пересуватися чи ні – ми не знали. Одразу розраховували на гірше, тому взяли носилки і пішли виконувати свою роботу.

      Володимир Цемах, якого обміняли на українських полонених
      Володимир Цемах, якого обміняли на українських полонених

      В процесі виходу ви потрапили на мінне поле?

      – Так. Ми вже практично підійшли до точки, звідки мали забрати тіло, і почали спускатися, щоб трохи непомітно туди підійти, бо це було біля ворожої території, як потрапили на мінне поле. Саша йшов першим, я почув під ним вибух і кинувся його витягати. В той час пролунав другий вибух і я зрозумів, що мені відірвало ногу.

      – Нашим хлопцям це ускладнило завдання, бо пролунали вибухи і було невідомо, як поведуть себе противники. А їм потрібно було до кінця виконати операцію. Але наші хлопці герої, бо вони змогли евакуювати мене, Сашу і ще й завершити операцію.

      Читайте також: На Донбасі загинув український військовий: ім'я та фото героя

      Судячи з вашого поранення, це була протипіхотна міна, яка є забороненою женевськими конвенціями. Скільки їх?

      – Так, це була ПМН-2 – протипіхотна пластикова міна, якими просто нафарширована земля. Це не вперше, коли ми з таким стикаємося. Вже були випадки, коли ми їх знаходили успішно і коли вони вибухали.

      – Щоб ви розуміли, одну міну "зняв" Саша, іншу я і для того, щоб витягнути Олександра, наш боєць дістав ще чотири міни, щоб зробити дорогу і пройти. Скільки їх там – невідомо.

      Ким був боєць, що загинув під час спецоперації з вивезення Цемаха

      Олександр Колодяжний був доволі відомим ще задовго до цієї операції. Розкажіть історію про Донецький аеропорт.

      – Саша за ці п’ять років війни став легендарною особистістю, він дійсно Воїн з великої літери і типовий представник українського війська.

      Олександр Колодяжний
      Олександр Колодяжний

      – Саша пішов на війну добровольцем, потрапивши до підрозділу, в якому проходив свою службу. Пробув дві ротації в Донецькому аеропорту. Був навіть випадок, що Саша зі своїми побратимами на терміналі вивішували український прапор. Це героїчний вчинок, адже потрібно було показати ворогу, що наш дух не зламати і волю до перемоги.

      – Потім Олександр пройшов більшість всіх гарячих точок, зокрема і початок звільнення Мар’їнки. Також багато роботи було зроблено в напрямку Авдіївки.

      Ви там і познайомилися? Ви ж до цього взагалі були в "Правому секторі".

      – Так. Я з 2014 року потрапив в добровольчий корпус "Правий сектор", де і проходив більшу частину служби. У 2016 році я познайомився з Олександром в Авдіївці. Відповідно я тоді побачив Сашу в бойових діях, в нас не раз були спільні виходи в промзону. Потім ми часто пересікалися, співпрацювали.

      Якою людиною був Олександр Колодяжний?

      – Мене захоплювала його неймовірна скромність. Спілкуючись з ним, я не міг увити, як у такій скромній людині може приховуватися такий неймовірний дух воїна. Він ніколи нічого не афішував, не вихвалявся.

      – При цьому він був дуже дружелюбний, ввічливий і спокійний. Ніколи я не був, що в Саши були якісь конфлікти у підрозділі чи ще з кимось.

      За те, щоб Цемаха затягнути на нашу територію і посадити його в українську в’язницю, була заплачена велика ціна. Згодом багато людей говорили, що цього не варто було робити. Про те я думаю, що лише одна людина може оцінити це – ви, Дмитре. Бо ви лишилися без ноги і втратили друга. Чи варто було витягувати Цемаха?

      – Звісно, було потрібно дістати цього свідка. В будь-якому випадку варто було це робити. Хочу сказати, що і сотні Цемахів не вартують життя Олександра, але так сталося. Ми виконували свою роботу і кожен, йдучи до армії, розуміє відповідальність і наслідки.

      Чому Цемах важливий?Він вважався головним свідком української прокуратури у справі про збиття рейсу МН17 (тепер його називають підозрюваним). З 2014 року Володимир Цемах командував окремою ротою протиповітряної оборони Сніжного. Саме в цьому місті у липні 2014 року зафіксували пересування російського комплексу БУК, з якого й збили малайзійський Boeing.

      Цемах дав інтерв'ю російським пропагандистам, де розповідав про збиття у 2014 році літака рейсу MH17 над Донбасом. За його словами, проросійські бойовики нібито цілилися в українські літаки. 7 вересня Цемаха серед інших утримуваних осіб передали Росії.

      Ви дивилися відео обміну, коли наші полонені вийшли з літака, а російські полетіли? Що ви відчували?

      – Я коли побачив, як спускалися наші полонені, бачив і радість, і сльози їхніх родичів, які їх чекали. 35 полонені – там були і 19-ти та 20-річні хлопці, і хлопці, які були зовсім безнадійні. Якби ще трохи час вони там провели, то могли б просто не повернутися. 35 людей повернулися на свою землю та своїм родинам.

      Українські полонені повернулися з російського полону
      Українські полонені повернулися з російського полону

      Ви відчували, що це ви зробили? Адже ви своїми руками витягували Цемаха, без якого обміну був би неможливий.

      – Ні. В мене не було такого відчуття. Я цю ситуацію оцінюю як звичайну роботу, яку ми виконували протягом певного часу. Це була наша роботі і я продовжуватиму це робити. І інвалідність не буде перепоною, бо я не вважаю себе інвалідом, навіть сильнішим, бо тепер у мене буде залізна нога.

      Чи вважаєте ви, що Україна недостатньо сильна, щоб тягатися з Росією?

      – Я думаю, що просто сила і войовничість української армії трохи недооцінена. Насправді в нас достатньо сильна історія війська, як і за часів гетьманів. Я впевнений, що українська армія – найсильніша в Європі.

      Чи розведення військ – правильна ідея?

      Зараз відбувається процес розведення військ. Зокрема, розвели Станицю Луганську, також йде мова про Петрівське і Золоте. Чи ви думаєте, чи так має закінчитися війна?

      – Моя думка, що остаточно ні. Тому що, перш ніж приймати рішення про розведення військ, нехай ці люди подивляться, якою ціною давалися ці землі. Адже кожен клаптик землі политий кров’ю українських солдат.

      Золоте на Луганщині
      Контроль над містом Золоте

      – Наше завдання було – як можна більше метрів землі повернути під контроль України. Тому ось так розводити війська – це просто неповага до українських солдат, які ціною життя і здоров’я виконують свій обов’язок по захисту країни.

      Але ж у війні є дві сторони. Є Росія, яку ми поки що не можемо перемогти військовим шляхом. Тому наше військово-політичне керівництво з нею домовляється, аби знайти політичне рішення цього конфлікту. Чи є умови, на яких ви вважаєте, що ми можемо це зробити?

      – Насправді як би ми не хотіли перемоги, я розумію, що ми не можемо діяти як Росія в період окупаційної війни в Грозному – ми не можемо руйнувати наші міста ціною життя населення. Звичайно, ведення якихось бойових дій буде вести за собою колосальні втрати з нашого боку. Бо ворог обороняється, ми наступаємо, тому буде багато втрат.

      Читайте також: У Станиці Луганській активно відновлюють зруйнований міст: фото та відео

      – Я чудово розумію, що повинне бути прийняте рішення політичним шляхом, але я не можу уявити, щоб шляхом віддавання наших територій і мені здається, що варто посилювати тиск світової спільноти. Можливо, найостаннішим варіантом може бути якийсь миротворчий контингент ООН, але без присутності російських миротворців.

      Ви вже 5 років на війні. Не було бажання поїхати додому? Адже свій борг перед Україною ви виконали багато разів. Не хотіли зупинитися?

      – Були й періоди, коли була ротації. Я всі 5 років не був на фронті. Останні роки стало тяжче перебувати добровольцем на фронті, через це були моменти, коли нам дозволяли поїхати додому, взяти "передишку". Тим не менше, я постійно повертаюся.

      Всі кажуть, що втомилися він війни. У вас цього немає. В чому ваш секрет?

      – Секрет простий – потрібно доводити до кінця все, що ти робиш. Якщо ти став на шлях звільнення українських земель, то потрібно йти до кінця, поки не виконає дану собі обіцянку. Ось і все.

      Війна на Донбасі
      Окуповані території Донбасу / Інфографіка 24 каналу

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук