Ще навіть не встигли прикрасити головну ялинку країни, а Верховна Рада вже прийняла бюджет на наступний рік. Всього дві години суперечок за пільги аграріям та газодобувним підприємствам, і о пів на 12 годину депутати таки проголосували.

Бюджет розброляли так, що політичні сили не могли впливати на розподіл видатків, пільг та дотацій під час голосування, запевняв міністр фінансів Олександр Данилюк. Проте у четвер, 7 грудня, головний фінансовий документ країни абсолютно точно зазнав би фіаско у сесійній залі, якби Кабмін заздалегідь не передбачив додаткових субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів. На ці кошти особливо розраховували за рік до виборів депутати-мажоритарники.

Читайте також: Влада налаштована боротися з власним народом, – Семенуха

А радикали, як завжди, спробували зіграти на темі соціальний стандарів. Олег Ляшко роздав щедріші обіцянки, ніж президент. Пропонував встановити мінімалку на рівні 4300. Глава держави, нагадаємо, пропонував лише 4100. Популістів прем'єр-міністр Володимир Гройсман вгамував їхніми ж методами. Обіцянками.

В проекті бюджету є передбачена норма про корегування мінімальної заробітної плати. В залежності від національної економіки. Я сподіваюся на те, що мінімальна заробітна плата буде збільшена. І після першого кварталу ми з вами сідаємо і обговорюємо це питання,
– зазначив прем'єр-міністр України Гройсман.

Тож мінімалка наступного року зросте на 523 гривні – до 3723 гривень. Мінімальна пенсія – до 1497, прожитковий мінімум – до 1853 гривень.
Якщо "мінімалку" підвищуватимуть, то ростимуть і ціни. І інфляція, прогнозують у Мінфіні, буде на рівні 9%. А долар буде по 30 гривень. Доходи бюджету від податкових платежів, кредитів та приватизації за рік мають скласти 913,6 мільярда гривень. Майже трильйон держава планує витратити на різноманітні програми.

Читайте також: Бюджет-2018 принят – стыд и позор

Попри передвиборчу стратегію президента та парламенту, деякі політики та експерти вже прозвали бюджет-2018 "поліцейським". Адже він передбачає лише 141 мільярдів гривень на такі соціальні видатки, як субсидії та пільги малозабезпеченим сім'ям. На охорону здоров'я витратять ще менше – 112 мільярдів гривень. І аж 165 мільярдів гривень виділили на безпеку та оборону.

"У країні війна", – скажете ви, – "треба посилювати обороноздатність". Ми згодні. Але лише половина цих коштів піде на забезпечення потреб армії. Решта грошей – на правоохоронні органи, левову частку із яких – на міністерство Арсена Авакова.

Подбали народні обранці і про себе. Вдвічі підняли собі зарплати. Відтепер вона становитиме 34 тисячі гривень, враховуючи премії. Проте після сплати податків "на руки" отримуватимуть 25. Торік ця сума становила 14 тисяч.

Також нардепам держава компенсовуватиме проїзд у транспорті, а на оренду житла народний обранець зможе дозволити собі витрачати до 20 тисяч гривень на місяць. В цілому, утримання Верховної Ради обійдеться українцям більш ніж у 1,5 мільярда гривень, майже стільки ж витратять на потреби Кабміну, на потреби апарату президента направлять більше 2 мільярдів.

Читайте також: Бюджет-2018: головні цифри України

Газовим лобістам вдалося протягнути поправку про введення стимулюючої ставки при видобутку газу на нових свердловинах. Ціна питання для бюджету – 1 мільярд гривень. На підтримку вугільної галузі Мінфін передбачив майже 3 мільярди гривень.На програми енергоефективності наступного року українцям виділять 2 мільярда гривень. Ремонт доріг коштуватиме 47 мільярдів гривень. Більше держава витратить лише на реформу освіти – 217 мільярдів гривень. Хоча цього недостатньо для того, аби вивести середню і вищу освіту в Україні до якісного європейського рівня, впевнені експерти.