Як розпочався конфлікт Олешка "Сармата" та фактичного господаря Бердянська Пономарьова

Як зазначає вона, у Пономарьова – специфічний стиль ведення бізнесу, а сам він є людиною важкою, передає "Апостроф".

Читайте також: "Сармат" говорив, або він прибере з міста Пономарьова, або його "грохнуть", – активістка

"Не перебирає у методах. Якщо йому чогось хочеться, він цього досягає будь-яким способом, навіть шляхом "вкачування" купи грошей в те, що коштує копійки. Для Пономарьова немає правил. Він їх сам встановлює для своїх підлеглих. Є така практика у Пономарьова: він своїх співробітників заганяє в боргову кабалу. Гроші в кредит і розписку на суму, що вдвічі перевищує борг. А потім зневажає людину як річ", – стверджує активістка.

Також Драгозова підкреслює, що конфлікт Пономарьова та Олешка був з самого початку та ріс рік за роком.

Пономарьов свого часу був одним із "власників" Партії регіонів в Бердянську. Під час Майдану він фактично загравав з нашими сепарами. Тому у патріотичної тусовки було багато питань до нього. "Сармат" був найбільш яскравим її представником. Як тільки він повернувся з Донбасу, він відразу занурився в активізм. Спочатку він воював з колишнім мером Бакаєм. Але коли почалися вибори мера, то у другому туру вони навіть помирилися. Тому що "Сармат" чітко бачив загрозу перетворення Бердянська у Пономарьовськ,
– переконує громадська діячка.

За її словами, сам конфлікт розпочався з того, що Олешко зажадав від нового мера Чепурного показати кошториси закупівель на ремонти шкіл, але той відмовився, однак згодом з’ясувалося, що фірма-підрядник, яка робила ремонти – це одна з компаній Пономарьова.

"Зачепилися, і понеслося. Де б "Сармат" не копав в мерії та навколо Чепурного, натрапляв на інтереси Пономарьова. У нього навіть був анекдот: посмикаєш Чепурного – з нього "лупа" відразу сиплеться. ("Лупою" називають Пономарьова, оскільки він реально – весь у лупі)", – додала вона.