Як змінювалися ціни на газ і видатки на субсидії

За даними "Нафтогазу", у другій половині 2014 року за газ для обігріву помешкання при споживанні до 2500 кубів українці платили 1 089 гривень. У 2015 через зміни правил розрахунку вартості газу – спожитий для потреб опалення помешкання газ, об'ємом більше 1200 в опалювальний період та понад 200 кубічних метрів у неопалювальний – коштував уже 7 188 гривень за тисячу "кубів" (і 3600 гривень – у випадку споживання менше 1200 і 200 кубометрів відповідно). Саме тоді уряд проголосив, що захистить громадян, які не в змозі платити, бюджетним коштом. Спростив порядок надання субсидії. І тому в 2016 році видатки на субсидії з бюджету значно виросли – з 19 до 48 мільярдів гривень.

Як змінювалися ціни на газ і розмір субсидій

У 2016 році формування тарифу на газ знову переглянули. З 1 травня він став коштувати 6900 гривень за тисячу кубометрів для всіх потреб побутових споживачів у природному газі. Видатки на субсидії також зросли – до майже 69 мільярдів гривень. Але цікаво – до жовтня 2018 газ не дорожчав, більше двох років. Зате видатки на субсидії росли – до 73 мільярдів у поточному році.

Натомість у жовтні 2018-го український уряд "вимучив" рішення про чергове підвищення тарифу на газ – щоб "підтягнути" його до ринкового рівня і задля скорочення дефіциту бюджету. Тепер українці платитимуть 8550 гривень за тисячу кубометрів. Але стало очевидно, що бюджет таки не гумовий. І треба дефіцит зменшувати. Тому були переглянуті правила нарахування субсидій. Внаслідок чого кількість субсидіантів зменшилася, як і видатки – на 2019 рік на них закладено 57 мільярдів гривень.

Читайте також: Тарифи на газ в Україні та в сусідів: хто скільки може купити (інфографіка)

До чого тут дефіцит бюджету

Наявність бюджетного дефіциту означає, що у плановому бюджетному році до бюджету включені такі витрати, які не мають грошового забезпечення. Тобто – величезні видатки на субсидії нам нічим покривати. А доходів бюджету (а вони на 80% складаються з наших податків) на них не вистачає.

Хоча дефіцит бюджету не залежить напряму від субсидіювання. Наприклад, у 2014-2015 роках ми також мали значний бюджетний дефіцит, і значно менші витрати на субсидії. Але у 2016 році видатки на субсидії становили половину розміру держбюджету. А в 2018 ці показники майже однакові.

При цьому громадяни (і бізнес), які платять податки – і за газ та інші енергоносії платять двічі. Перший – за власне споживання, другий – своїми податками на субсидії іншим громадянам. А замість субсидій ці гроші могли бути направлені на інші цілі. В тому числі – і соціальні. Але краще б у розвиток і прогрес.

Якщо не давати субсидій – частина громадян, особливо пенсіонерів, не зможе платити і замерзне без опалення. "Зубожіння і геноцид". Натомість у більшості країн Європи поняття субсидій від держави на сплату комунальних платежів не існує. Схожі поняття є у Польщі, Латвії та Естонії. Але там малозабезпечених громадян – до 5% від усіх. А в Україні субсидії отримує третина громадян.

Читайте також: Чому він не дешевшає: 5 міфів про власне видобування газу в Україні