Про Майдан, революцію, реальність загрози реваншу та різницю між Україною у 2013 та 2019 роках 24 каналу з нагоди Дня Гідності та Свободи розповіла співголова ради коаліції Реанімаційного пакету реформ Юлія Кириченко.
Зверніть увагу: Слідство у справах Майдану призупиняється
Що відомо про День Гідності та Свободи?21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Саме тоді в країні почалися дві великі революції. 21 листопада 2013 року розпочався Євромайдан, а 22 листопада 2004 року – Помаранчева революція.
До президентства Віктора Януковича 22 листопада українці відзначали День Свободи. Та президент-утікач це свято скасував. Повернув його п'ятий президент Петро Порошенко, який своїм указом від 13 листопада 2014 року запровадив в Україні День Гідності та Свободи.
Досі існує спекулятивна думка, що українці не вийшли би на Євромайдан, якби знали, що він завершиться анексією Криму та війною на Донбасі. Чи можна вважати Крим і Донбас прямим наслідком Євромайдану?
Треба усвідомлювати, що люди виходили проти політики влади, яка не співпадала із тим, що ця ж влада говорила. Влада вводила в оману людей. У першу чергу, це стосувалось зовнішньої політики України. Студенти, які вийшли на акцію протесту, вийшли проти того, що влада вводила в оману все суспільство. Влада запевняла, що ми рухаємось у бік євроінтеграції, хоча, насправді, відбувались процеси наближення до Російської Федерації і, як ми потім побачили, навіть державна зрада.
Анексія Криму, підтримка сепаратистів, війна на Донбасі – це план нашого сусіда-агресора. Росія тоді використала наших політиків у своїх інтересах, використав дуже вдало. Побачивши, що через політиків не вдається змінити Україну та зробити її несуверенною державою, вони перейшли до агресивних дій. Але на Майдан тоді народ вийшов не проти цього. Народ вийшов проти влади, яка не враховувала позицію своїх виборців.
Через шість років ми вже можемо оцінювати наслідки, до яких призвели ті події?
Моя позиція така: якби люди тоді не вийшли на Майдан, ми сьогодні не мали би незалежної України.
Тобто?
На той момент президент, який мав серйозну силу, який у 2010 році зміг у неконституційний спосіб змінити конституційний лад, був готовий іти на зближення із Російською Федерацією. Якби він на це пішов – ми би отримали неконституційний закон про референдум, який би дозволив провести щось подібне до псевдореферендума у Криму, де стояли би питання зміни Конституції і, відповідно, втрати незалежності.
Протягом нашої новітньої історії українців на Майдані постійно збирає загроза втрати державності. Зараз така загроза існує. Наскільки зараз імовірно, що станеться щось, подібне до Євромайдану?
Якщо порівнювати 2013 і 2019 роки – ми побачимо різну Україну. Зараз вже багато українців зрозуміли, яким є справжнє обличчя Російської Федерації. У 2013 році навіть експерти не припускали, що Росія може так нахабно поводитись по відношенню до нас, застосовуючи і агресію, і бойові дії. Ситуація серйозно відрізняється. Крім того, зараз у нас вже фактично є армія.
Чи відчуваю я, що зараз може бути Майдан? Складно сказати. Думаю, сьогоднішня влада, яка має всю повноту владу, не зможе не враховувати позицію української нації. Тому вона не зможе відверто піти на втрату незалежності.
Розмови про те, що зараз відбувся реванш, Ви сприймаєте як реальну загрозу?
Я сприймаю як реальну загрозу те, що Російська Федерація використовує будь-які вибори, щоб посилити російський вплив на українську політику. Чи вдалось їм це на цих виборах? Я не бачу засилля проросійських сил. Є багато нових сил. Чи є там люди, які мають проросійський інтерес? Скоріш за все, є. Але складно сказати, наскільки потужним є їхній вплив на всю нашу політику.