Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Якщо п'ять хвилин бою протримаєтеся, ви герої: історія українського бійця про події на передовій

      У лютому 2015 року відбувалися одні з найважчих боїв на Дебальцівському напрямку. Втрата цього блокпосту на трасі "Харків – Ростов-на-Дону" відкривала б ворогу пряму дорогу на Дебальцево.

      Згадав і розповів про події на блокпосту "Балу" – учасник, військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Юрій Красноармійський "Сєпар".

      Читайте також: Скільки генералів загадково померли у Росії: шокуюча цифра

      Розкажіть як у вас з’явився позивний "Сєпар"?

      Він з’явився на блокпості "Балу". Хтось крикнув: "Сєпар" й усі почали так називати. Більшість хлопців були із Закарпаття, а я один з Луганської області. Можливо, це тому, але я не ображаюся.

      Ви пішли до військкомату й тоді потрапили у 128-му бригаду?

      Нас з Харкова повезли в Десну, де багато було донецьких, луганських та харківських хлопців. По кабінетах поводили швиденько, а тоді завели в клуб, аби професії обирали. Я пам’ятаю, в мене запитали: "Ким хочеш працювати?", а я відповів: "Водієм". Тоді виявилося, що водіїв вже набрали та навчили, а потрібні були механіки, водії на БТР, наводчики та командири.

      Пам’ятаю, ми були дуже прискіпливі, розпитували що, як, куди, а нам на це прапорщик відповів: "Вам потрібно лише добре навчитися водити машину, крутити головою і вчасно зупинитися, аби не підбили". Ніколи не забуду, як він сказав: "Якщо п’ять хвилин бою протримаєтеся, ви герої!"

      Вчилися ми 15 днів, закінчили курси, екзамени поздавали, права повидавали й тоді я вже отримав усі документи й потрапив в 128-му бригаду.

      Ви потрапили на блокпост "Балу", де ваш екіпаж був підбитий. Що відчували, коли в БМП потрапив постріл з танку? 

      Зазвичай, ми десь о 7 ранку прогріваємо техніку. Я прогрів, а тоді почав глушити автомобіль. Це можна зробити, натиснувши ногою, а я більше люблю рукою. Коли підняв голову, то не розумів що відбувається, адже у вухах дзвенить, десь щось стріляє, падає. Я тоді побіг до нашої землянки, а там вже сказали, що танк горить.

      Красноармійський
      Юрій Красноармійський

      Зі сторони ворога до вас почали приїжджати танки. Що у вас були проти них?

      Було дві рапіри (протитанкові гармати), але траплялося, що танк обстрілами повністю знищував рапіру. Тоді по блокпосту починав бомбити. Отак виїде, відстріляє, тоді ховається, а ми його не можемо нічим дістати.

      Скільки днів були танкові атаки на ваш блокпост?

      На день бувало у нас й по дві атаки, й по три. Спочатку нас накривали мінометами, а ми в цей момент сиділи в землянках. Я вирішив вилізти подивитися, що там робиться, а там танк стоїть. Спочатку не зрозумів, чий це. А може це наш? Навколо все вибухає й складно зорієнтуватися. Виявилося, що це ворог.

      Читайте також: Необхідно об'єднувати всіх ветеранів, аби політики не використовували їх для прикриття, – Фріз

      Танкові штурми цього блокпосту продовжувалися кілька днів підряд. На момент, коли ви вже виходили, чим ви оборонялися зі зброї наприкінці?

      Автомати, РПГ і МУХ там декілька було. Якби ми там лишилися ще, то ми не протрималися б.

      Ви в армії вже понад чотири років, від війни не втомилися?

      Всі втомлюються, хочеться миру. Поки його нема, то повинен хтось захищати Україну.

      Дивіться повне інтерв'ю Юрія Красноармійського – у програмі "Хроніки неоголошеної війни".

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук