Бортові самописці збитого над Тегераном українського літака є подразником для усіх сторін, так чи інакше залучених у справу. Саме тому Іран досі не визначився однозначно щодо долі чорних ящиків. І саме через це їх не досліджують експерти однієї з незалежних світових лабораторій.

Важливо! Авіакатастрофа МАУ: Іран припинив ділитися доказами з Україною після злиття запису пілота

Днями у ТСН оприлюднили розмову диспетчера тегеранського летовища із пілотом літака компанії "Асеман Ейрлайнз", що знаходився у повітрі одночасно з українським Boeing-737 і в режимі реального часу повідомив про пуски двох ракет і ураження лайнера. Відтак, остаточно зрозуміло, що іранці із самого початку знали справжню причину трагедії. Наразі ключове нез'ясоване питання: навмисно чи випадково оператори ЗРК "ТОР-М1", навчені військовими з країни виробника – РФ, запустили в український борт смертоносні ракети.

Більшість експертів виключають імовірність випадковості. На їхню думку, навідник ЗРК усвідомлював, на який борт націлює систему. Адже режим роботи "Тор-М1" передбачає обов'язкову ідентифікацію цілі. Практично неможливо переплутати Boeing, що набрав 2400 метрів із крилатою ракетою "Томагавк", яка летить на висоті 5-10 метрів. Довжина Boeing-737 – майже 40 метрів, а ракети – 6.25. Рух крилатої ракети принципово відмінний від траєкторії літака. А її швидкість – значно вища, аніж у літака під час злету.

Втім, наразі будь-яка однозначна відповідь на це запитання не задовольнить усі сторони іранського вузла. Адже там розігрується складна шахова комбінація. У неї залучені інтереси США та колективного Заходу, а також – РФ і Китаю. Тож на швидкий ендшпіль, тобто фінальну частину партії, розраховувати не варто.

Чому Росія роздмухує кризу в Ірані?

Необхідно усвідомлювати, що вже досягнуте просування справи, а саме: визнання Іраном своєї провини, відбулося всупереч волі офіційного Тегерана. Причина – тиск США, неспростовні докази, а також – усвідомлення Іраном складної внутрішньополітичної ситуації і впливу на неї з боку ключових гравців. Кожен із яких хоче зіграти власну гру.

РФ, попри те, що вважається союзником Тегерану, зацікавлена у максимальному роздмухувані кризи. По-перше, у Кремлі прагнуть послабити геополітичний вплив Ірану і збільшити залежність його від РФ. По-друге, розгортання кризи штовхатиме вгору ціни на нафту, у чому зацікавлена Росія. І, по-третє, у Кремлі не проти, аби провчити Іран за "зраду". Там образилися, що Тегеран взяв на себе провину в той час, як російська пропаганда роздмухувала альтернативні версії трощі.

Ознайомтесь! Як Іран приховував правду про збиття літака МАУ ракетою: подробиці від Зеленського

Для Путіна ця тема – надто чутлива, з огляду на власну проблему у вигляді збитого малайзійського МН17 над Донбасом. Адже зізнання Тегерану послаблює позиції росіян у міжнародному кримінальному суді напередодні розгляду цієї справи, запланованому на березень поточного року.

Кремль обрав звичну для себе гібридну тактику. Через агентів впливу на Близькому Сході він підживлює версію зумисного збиття українського літака – найбільш вразливу для офіційного Тегерана. Аби її підкріпити, у неї вплітається імовірність перебування на борту особи, начебто причетної до здачі американцям генерала Сулеймані, яку лідери Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), буцімто не могли випустити з країни. А тому – зробили роковий для українців пуск ракет. Хоча ця версія – вкрай малоймовірна. Бо нема сенсу заради ліквідації однієї людини збивати літак і наражатися на протидію світових спецслужб.

РФ свідомо роз'ятрює внутрішні протиріччя офіційної влади Ірану і КВІР, що представляє радикальну ісламістську частину правлячого класу. Путін підіграє радикалам і водночас – акцентує офіційному Тегерану на ризиках, переконуючи не віддавати "чорні" скриньки. Таким чином він стискає внутрішньополітичну пружину у країні і заганяє ситуацію у глухий кут.

Непослідовність іранського уряду переростає у суспільній свідомості на брехню і стає для людей особистою образою. Відтак, і без того роз'єднаний політичний клас Ірану розколюється ще сильніше. Це збільшує суспільний спротив, створюючи загрозу повалення режиму аятол і повернення до часів "світської" держави.

Офіційний Тегеран, напевно, усвідомлює, що узгодженість дій КВІР і російських спецслужб суперечить його інтересам. Він, попри все, зацікавлений зберегти міжнародні відносини та імідж надійного партнера Заходу. Але для цього необхідно сприяти слідству, яке наразі саботують КВІР за підтримки РФ. Тож Тегеран тягне час, намагаючись мінімізувати ризики. Для цього, власне, ним вкидаються версії випадкового збиття українського літака.

Правда захована у чорних скриньках

Колективний Захід, насамперед США будуть і надалі "тримати" за них Іран, вимагаючи незалежного дослідження. Це – один з інструментів шантажу, аби перетягнути Іран на свій бік, висмикнути з-під впливу РФ та послабити його відносини з Китаєм.

Україні у цьому питанні варто слідувати фарватером міжнародних партнерів. Це – єдиний шлях до правди. Як країна-власник лайнера ми повинні наполягати на здійсненні експертизи чорних скриньок на своїй території. Адже маємо сертифіковану лабораторію. Там, до речі, успішно розшифрували чорні ящики Ан-140, який розбився 2002 року біля іранського селища Баграбад.

На відміну від інших сторін, ми не маємо стратегічних інтересів у регіоні. Але ми зацікавлені послабити нашого ворога – РФ. Це – наша стратегічна мета. Тож мусимо діяти узгоджено із союзниками.

Нас очікують складні тривалі переговори. Очевидно, що Іран синхронізуватиме їх із внутрішніми політичними процесами й буде використовувати як інструмент порозуміння із Заходом та РФ. Напевно, Росія не полишатиме деструктивної активності. Але ми мусимо досягати прийнятного результату. Це посилить міжнародну суб'єктність України та наші позиції напередодні вирішальних судових змагань щодо збитого росіянами Boeing МН17 над Донбасом. І, зрештою, дозволить пролити світло у "чорні скриньки" наймасштабнішої у нашій історії авіакатастрофи.

Знайте більше: Зеленський розповів про проблеми з компенсацією жертвам авіакатастрофи в Ірані