Загальна явка
Найвищу виборчу активність українці продемострували у 1991-му – тоді обирали президента 84,16% усіх, хто мав право голосу. Далі відповідальність за участь у виборах поступово знижувалася. А у 2014-му перемогу Петру Порошенку забезпечили трохи більше половини всіх виборців – голосувати прийшли 59,48%.
У 2019 році трохи більше українців пішли на вибори в першому турі – 62,8%. В другому турі цей показник був дещо нижчим – 61,37%.
Читайте також: Вибори президента України-2019: офіційні результати
Цікаво, що в кожному випадку, коли проводився другий тур виборів – явка була вищою, ніж у першому турі. І навіть у третьому турі, що відбувся у 2004 – на вибори прийшло більше виборців, ніж на перший тур. Єдиний виняток – 2019 рік, коли явка у другому турі знизилась на півтора відсотка.
Активність на виборах цього року лише трохи вища за попередні
На думку заступника директора Інституту соціології НАН України Євгена Головахи, яку він висловив у коментарі 24 каналу, нинішня активність виборців цілком прийнятна.
Не бачу проблем. Треба враховувати всі фактори. Багато людей за кордоном. Багато – розчаровані. За такої ситуації це цілком нормальна явка,
– зазначив соціолог.
Читайте також: Скільки українців не прийшли на вибори президента-2019
Регіональні особливості
Приклад високої виборчої активності у регіонах знову продемонструвала Львівщина – вона лідирує вже другі вибори поспіль – у 2014 і 2019 році. У трійці в першому турі президентських виборів були також Волинська область та Київ, а у другому – столиця та Дніпропетровська область.
Значну активізацію виборців показала Донецька область: з 15,1% на виборах 2014-го до 59,48% цього разу. У Луганській і Харківській областях також тенденція до підвищення явки.
Натомість Тернопільщина, Івано-Франківщина та Рівненщина знизили цього разу активність виборців, порівняно з минулими президентськими виборами. Абсолютним аутсайдером стало Закарпаття – у обох турах явка в цій області не перевищила 50%.
Як змінилась явка порівняно з 2014 роком
