Одні кажуть – мовляв, уууу, збоченці кляті, всіх порвати на клаптики. Інші – а чого, мовляв, вони там своїми парадами ходять, я ж не ходжу та не кричу, що я жінок люблю! Треті ще щось...
Нашо отой крик?
Критерій тут інший: законний цей парад чи незаконний. Якщо законний – все, люди ходять. Якщо незаконний – тоді не можна. Оце є єдине, що визначає, бути цьому параду чи не бути, а також визначає тих, хто збирається на той парад нападати – як злочинців.
А все інше – захист духовних скрєп, роздратованість різноколірним мерехтінням, навіть можлива ненависть жінок до конкурентів з писюнами – це все не-ре-ле-вант-но.
Читайте також: ЛГБТ: не так це і страшно