Лінкявічус : Те, що стало відомо з фільму "Крым. Путь на родину" не стало несподіванкою. Ми і так усі це знаємо, але несподіваним є те, що зізнання прозвучало. У цьому є до певної міри цинізм. І це чергова спроба випробувати якою буде реакція. Зневага до міжнародного права стає щоденною реальністю, але так не повинно бути. Думаю, що реакція має бути не лише щодо заяв про прямий наказ захопити Крим, але й на інші заяви, зокрема ті, що стосуються ядерної зброї. Такого не було навіть у найтемніші дні Холодної війни. Такі заяви не можуть пройти повз увагу.
А яка Ваша позиція, як очільника литовської дипломатії, щодо таких в розмірковувань Володимира Путіна на тему ядерної зброї?
Лінкявічус : Такі заяви потрібно робити не лише відповідально, а взагалі, усвідомлювати, які наслідки вони можуть мати в нинішній напруженій атмосфері. Я особисто не розумію, як таке можна робити.
Багато хто каже, що ЄС розділився зсередини щодо питання продовження економічних санкцій проти Росії. Як Ви бачите цю ситуацію, яку позицію займає безпосередньо Литва?
Лінкявічус : ми нещодавно продовжили санкції щодо фізичних осіб та компаній. Ми ще маємо час для ухвалення рішення стосовно секторальних санкцій. Ми визначили критерії, за якими це зробимо. Треба трохи почекати. Дехто бачить прогрес у врегулюванні конфлікту. Можна дуже довго розмірковувати на цю тему. Я особисто не бачу цього перемир'я, а бачу паузу. Добре, що не гинуть люди. Але я не бачу незворотності ситуації.
Передислокація важких озброєнь ще не означає їхнього відведення. І Президент Порошенко говорить про те, що стрілянина триває, хоча й, справді, менше жертв, але не значить, що все спокійно. Я впевнений, що ми маємо продовжити те, що намітили. А це значить застосовувати санкції у разі потреби. Іншого способу реагування немає,.
Ви говорите, що є різні думки. Так, тому є дискусії. Але я думаю, що ми дійдемо до оптимального, раціонального рішення.
Ви раніше вже говорили про те, що «ДНР», «ЛНР» мають ознаки терористичних організацій. Що заважає ЄС визнати їх такими?
Лінкявічус : Це не просто емоційний термін. Він має і правове значення, так що для цього потрібна певна юридична база, рішення українських судів. Я про це говорив неодноразово. Від цього залежатиме й ухвалення рішень в ЄС. На все свій час. Наша позиція залишається послідовною, ми її далі обстоюватимемо.
–Пане міністре, як, на Вашу думку, можна протидіяти російській пропаганді на Заході й з-поміж російськомовного населення країн, які колись входили до СРСР?
Лінкявічус: Я не є прибічником заборон чи цензури. Думаю, що має бути альтернатива. Потрібно створити умови для альтернативних засобів інформації, а не пропаганди. Ось цим ми маємо зайнятися. І, як наслідок, у цьому інформаційному полі, чи то пак війні, ми не виграємо. Але не тільки ми, всі програють від цього. До цих питань потрібно підійти дуже серйозно. Вони, до речі, обговорюватимуться на зустрічі глав держав та урядів ЄС у рамках Європейської ради на цьому тижні.