У Державному бюро розслідувань уважно вивчають справу про захоплення українських моряків росіянами поблизу Керченської протоки у листопаді 2018 року. В рамках кримінальної справи керівництво держави підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень під час переходу кораблів ВМС. За словами глави ДБР Романа Труби, аби краще розібратись у ситуації, слідчі хочуть отримати свідчення всіх без виключення українських моряків, яких повернули з полону.

Важливо: Труба пояснив, чому ДБР допитує звільнених з російського полону моряків

Попри те, що ДБР запевняє, що вони поза політикою, військові експерти вбачають у цій справі більше політичних спекуляцій, аніж реальних правових обґрунтувань. Тим більше, що йдеться не просто про право, а про право військове, яке є доволі специфічним і потребує окремої кваліфікації.

Також потрібно знати: ДБР отримало доступ до секретних документів у справі захоплення моряків: деталі

У чому ключова особливість провадження ДБР відносно переходу українських кораблів через Керченську протоку? Де в цій історії закінчується право і починається політика? Чому у цій справі не можна забувати російську агресію?

Це 24 каналу пояснив головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної Академії правових наук, ексвійськовий прокурор Південного регіону Павло Богуцький.

Українські моряки, що потрапили до російського полону у 2018 році / Інфографіка 24 каналу

У тому провадженні, яким займається ДБР, відносно захоплення українських кораблів, до самих моряків можуть виникати якісь питання?

Лише як до свідків: для аналізу ситуації та дослідження всіх обставин події – від початку виходу з порту Одеси і до моменту захоплення у полон. У діях моряків жодних ознак кримінальних правопорушень немає. Ані військових кримінальних правопорушень, ані тих кримінальних правопорушень, які з надуманих підстав інкримінують їм представники країни-агресора Росії.

Якщо абстрагуватись від політичної складової у цій справі, то про які порушення можна говорити, враховуючи, що це був не перший перехід українських кораблів за цим маршрутом через Керченську протоку?

Дійсно, ситуація тут має політичну і правову складові. Про політичну ми говорити не будемо, бо вона не відноситься до сфери моєї компетенції.

Коли відбувся перший перехід через Керченську протоку? Перший перехід через Керченську протоку в Азовське море відбувся 23 вересня 2018 року. Його здійснили українські військові кораблі A500 "Донбас" і A830 "Корець".

Цей перехід, як повідомили у командуванні Військово-морських сил Збройних сил України проходив у складній обстановці та супроводжувався небезпечними інцидентами з боку Росії.

Що важливо: під час першого переходу українські ВМС "не просили дозволу у країни-агресора, а реалізували своє право на вільне плавання Керченською протокою і Азовським морем згідно з Конвенцією ООН і міжнародними угодами".

Мета, з якою здійснювався перехід кораблів, абсолютно зрозуміла. Ішлось про посилення присутності наших військових морських кораблів в Азовському морі для захисту територіальної цілісності України. Ці рішення були прийняті на політичному рівні президентом держави. Вони були предметом розгляду РНБО. У даному випадку органи державної влади діяли в межах, визначених Конституцією і законами України про Національну безпеку, про оборону і так далі. Тобто, була ціла низка підстав для прийняття таких рішень.

Другий аспект. Договір з Росією стосовно Азовського моря діє. Він каже, що перехід через Керченську протоку є вільним. Перехід через Азовське море є вільним. Води Азовського моря є внутрішніми водами і для України і для Росії. Підстав для зупинення чи перешкод для суден – у тому числі військових кораблів – немає. Україна повідомила Росії про перехід.

Що за договір з Росією щодо Азовського моря?Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Його Росія і Україна підписали в грудні 2003 року, і він діє до сьогодні. Однак питання спільного використання досі не врегульовано. Київ наполягав на проведенні лінії розподілу на основі адміністративного кордону між колишніми Радянським Союзом і УРСР, яка позначена на картах і планах. Російська сторона вважає, що, відповідно до законодавства колишнього СРСР, внутрішні води між республіками СРСР не розмежовувались.

Серед іншого у цьому договорі у статті 2 сказано, що "торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапорами України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства".

Потрібно також враховувати, що ситуація відбулась у стані збройного конфлікту. В умовах війни. Ось тут є питання до прийняття таких рішень в умовах збройного конфлікту. Чи такі рішення могли призвести до негативних наслідків? Це не може визначатись в рамках існуючих кримінальних проваджень.

Їх зараз багато?

Три. Перше кримінальне провадження було відкрито військовою прокуратурою Південного округу України. Воно стосується військових службових осіб Росії, які порушили 437 статтю ККУ – ведення агресивної війни проти України, захоплення в полон наших моряків. Там напрацьовано дуже багато. Ви ж знаєте, що уже було російське судно заарештоване?

Так.

Ну от.

Що відомо про затримання танкера NEYMA?25 липня 2019 року Служба безпеки України затримала російський танкер NEYMA у порту Ізмаїла. Саме він за прямим наказом ФСБ блокував українські військові кораблі та допомагав брати у полон 24-х моряків у Керченській протоці. Слідчі з’ясували, що ім'я танкера змінили на NIKA SPIRIT, щоб приховати причетність до захоплення українських суден.

Українські силовики провели обшуки на танкері, вилучили з судна документи, бортові журнали та записи радіоперемовин під час подій у Керченській протоці. Затримане судно є речовим доказом у справі захоплення українських кораблів, тому готується клопотання до суду про його арешт.

У МЗС Росії пригрозили Україні наслідками через затримання СБУ танкера NEYMA. Представники країни-окупанта називають подію провокацією української сторони. За їх словами, затримання танкера нібито лише загострює російсько-українські відносини.

Служба безпеки України затримала та допитала 10 членів екіпажу танкера NEYMA, який блокував та допомагав брати у полон українські кораблі біля Керченської протоки. Та згодом, як правова держава, Україна дозволила морякам повернутися додому.

Друге кримінальне провадження зареєстроване прокуратурою Автономної республіки Крим. Воно стосується злочину, відповідальність за який передбачений статтею 438 ККУ. Це – порушення законів та звичаїв війни. Стосуються воно тих представників так званих правоохоронних органів Росії, які безпосередньо прийняли рішення стосовно захоплення наших моряків та притягнення їх до кримінальної відповідальності. У цьому провадженні, як і у попередньому, наші моряки є постраждалими.

Ну і от тепер є ще третє провадження, яке відкрило ДБР. Воно стосується військових службових осіб і прийняття рішення щодо переходу.

Його відкриття було необхідним?

В цілому, можна було би проаналізувати матеріали перших двох кримінальних проваджень. Переконаний, що там достатньо матеріалів, аби зробити висновок, чи є порушення в діях вищих військових службових осіб. Тут все дуже просто. Але якщо буде виявлена певна непрофесійність – то дійсно можна створювати проблему навколо цього питання.

Тобто, військові рішення потрібно аналізувати окремо, а політичні – окремо?

Так. Ідеться про те, що з боку Росії були скоєні агресивні дії, наші моряки були захоплені в полон. Потрібно спочатку дати аналіз цій ситуації. Потрібно також враховувати, що 8 військовим службовим особам Росії повідомлено про підозру слідчим відділом УСБУ в Одеській області. Це ті, хто безпосередньо прийняв рішення, організував та здійснив захоплення наших суден та військових моряків у полон.

Тобто, акт агресії, акт ведення агресивної війни стосовно України встановлений і доказаний. Виходячи із цього – з умов ведення війни, уже можна давати оцінку тому, які рішення приймали наші військові посадові особи.

Виходить, що навколо цього розслідування ДБР політичних спекуляцій більше, ніж того, що стосується суті справи із юридичної точки зору?

Так. З правової точки зору, потрібно дати оцінку необхідності прийняття рішення і оцінку командуванню ВМС України та вищим військовим посадовим особам. Але потрібно постійно пам’ятати про ключовий момент: ідеться про агресію, про незаконні і протиправні дії російських військових, яким вже фактично повідомлено про підозру.

Тому потрібно спокійно завершити досудове розслідування, дати оцінку і не політизувати обставини, які відомі багатьом, у тому числі – міжнародним інституціям.

Якщо у цій справі юридична складова переважить політичну і факт військової агресії Росії не буде взятий до уваги під час оцінки прийнятих рішень, які наслідки це може мати?

Я з позиції права хочу сказати таке: ідеться не лише про дії тих чи інших осіб. Ідеться про застосування законодавства про оборону і про національну безпеку України. Все інше – другорядні питання.

Звичайно, все, що стосується виконання питань оборони і національної безпеки, буде політично обрамленим. Це стосується прийняття рішень вищим керівництвом держави і це пов’язано з політикою. Але. Коли ідеться про оборону України, про забезпечення безпеки держави, виходити потрібно, в першу чергу, саме із цього. Чи потрібно було направляти наші кораблі в Азовське море, щоб підсилити оборону цього регіону? Тут ситуація має знайти оцінку навіть не у рішенні слідчого, тому що це рішення стосується оборони і національної безпеки.

Як Росія захопила українських моряків та кораблі?

  • У листопаді 2018 року 2 малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир ВМС ЗСУ переходили з порту Одеси до порту Маріуполя планово та відповідно до міжнародних норм.
  • Проте в Росії заявили, що нібито українські військові кораблі "неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ" і продовжили рух до Керченської протоки.
  • 25 листопада 2018 року російські прикордонні судна почали таранити українські кораблі і відкрили вогонь, внаслідок чого 6 українських воїнів зазнали поранень.
  • Росія захопила 3 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків.
  • "Суд" у Криму заарештував всіх затриманих українських військових за обвинуваченням у "незаконному перетині кордону". Всіх полонених моряків утримували у російських СІЗО.

Українські моряки повернулися до України 7 вересня 2019 року разом з іншими в'язнями Кремля – тоді відбувся обмін з Росією форматі 35 на 35. Однак кораблі поки що РФ не віддала.