"Буде відбуватися середньотермінове бюджетне планування на основі нової соціальної політики. Тобто масштабні соціальні перетворення будуть відчутними, практичними і безповоротними", — підсумував прем’єр-міністр України Микола Азаров.
Влада думає, де взяти 26 мільярдів гривень
Впровадження так званої нової соціальної політики вимагає, не мало не багато, 26 мільярдів гривень, — вкотре порахували в уряді. Тиждень тому говорили про 16 мільярдів.
Перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова запевняє, що вже знайшли гроші, з податків.
А перший заступник міністра економіки України Вадим Копилов додав: "7 мільярдів дасть митниця і ще 6 мільярдів — приватизація".
"Дефіцит бюджету в цій ситуації ми збільшувати не повинні. Він повинен залишитися на своєму рівні. І все робити або через перерозподіл статей бюджету, або за рахунок збільшення дохідної частини, в тому числі і за рахунок деяких законів", — висловив пропозицію віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.
Податок на розкіш
Серед таких новацій податок на розкіш. За розрахунками уряду, він поповнить казну на 800 мільйонів гривень на рік.
"Це таке, це популістський податок, гроші виводяться абсолютно за іншими схемами", — стверджує екс-міністр ЖКГ України Олексій Кучеренко.
«Виконання соціальних завдань, які поставив Президент, може суттєво похитнути і без того дірявий бюджет Пенсійного фонду та підірвати стабільність гривні».
— третій Президент України Віктор Ющенко.
"Пенсійний фонд має дефіцит 58 мільярдів гривень. На тлі такого дефіциту породжувати новий дефіцит, не даючи відповіді, звідки буде покрито цей дефіцит, — це вже зачіпає і питання стабільності валюти, і достатності золотовалютних резервів, і стабільності цін, а головне — людської довiри", — сказав Віктор Ющенко для газети "Україна молода".
Партнер Ernst&Young Володимир Котенко вважає, що перекриття нелегальних схем навряд чи можливе.
Зміни до бюджету ухвалять в квітні
Новий кошторис в Кабміні готують вже тиждень. За прогнозами урядовців, зміни будуть проголосовані Верховною Радою у квітні. Тоді ж на столи депутатів для остаточного затвердження може лягти і законопроект щодо посилення ролі Президента у формуванні бюджету.
Згідно з документом, уряд та місцеві органи влади обов’язково мають враховувати думку глави держави під час розрахунку державного та місцевих бюджетів. Вже традиційно більшість в Раді за такі зміни, а от в опозиції кажуть про звуження повноважень нардепів.
"Раніше Верховна Рада грала домінуючу роль, бо це публічні гроші і ми публічна влада, єдиний законодавчий орган. Сьогодні роль Верховної Ради знівельована до нуля", — вважає народний депутат від БЮТ-Батьківщини Володимир Бондаренко.
А от заступник голови бюджетного комітету ВР Владислав Лук’янов каже: "Логічно, що чиновники мають прислухатися до послання".
"Президент визначає засади і напрямок, ВРУ ухвалює резолюцію, а Кабінет міністрів на цій підстав готує бюджет", — пояснив уповноважений Президента у ВР Юрій Мірошниченко.
На місцях втішилися можливим змінам
І хоча закону ще немає, на місцях вже радіють, чиновники сподіваються, що зможуть вимагати збільшення фінансування регіональних програм.
"Наприклад Львів є історичною пам’яткою, а яке у нас фінансування на це? Нуль. Тому приємно, що буде враховуватися специфіка кожного міста зокрема", — вважає мер Львова Андрій Садовий.
Чи справді сказане Президентом ставатиме реальністю, сумніваються в експертній та бізнес-спільноті. Кажуть, його обіцянки й досі залишаються невиконаними.
Виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев’янко каже, що обіцянки Президента не виконують.
Опитування: 79% українців не задоволені ситуацією в країні
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, майже 80% населення України не задоволені економічною ситуацією в країні.
Політична обстановка не влаштовує дві третини респондентів. Чи покращиться думка людей, коли гаманцем країни розпоряджатиметься власник Межигір’я — питання відкрите.