Читайте також: Загострення конфлікту в Косово: Росія і Сербія проведуть спільні військові навчання
Чому виник конфлікт між Сербією і Косово і чим це загрожує, – в матеріалі 24 каналу.
Трохи історії
Конфлікт між Сербією і Косово спалахнув на початку 90-х – під час югославської війни. Обидві країни входили до складу Югославії. Уряд Югославії, який очолював ультранаціоналіст Слободан Милошевич, у 1996-1997 роках почав переселяти сербських біженців із Хорватії та Боснії і Герцеговини на територію Косова. Це призвело до збройних конфліктів між загонами "Армії визволення Косова" – албанцями – та югославською поліцією та армією.
Читайте також: Миротворці на Донбасі: Україна показала орієнтовну модель місії
З початку 1998 року сутички переросли у військове протистояння. З боку югославської армії почалися репресії щодо мирного населення, які наприкінці 1998-го – на початку 1999 року мали всі ознаки етнічних чисток щодо албанців – корінного народу Косово. Рада безпеки ООН в умовах блокування з боку Росії не могла прийняти жодної резолюції, яка б примушувала центральну владу Югославії припинити етнічні чистки й вивести регулярні військові частини з території Косова.
Конфлікт між Сербією і Косово розпочався під час війни в Югославії
Сербська армія продовжувала примусово виселяти албанців, навіть незважаючи на військово-повітряну операцію НАТО. На момент припинення операції НАТО та початку виведення збройних сил Сербії з території Косова понад 800 тисяч албанців були змушені залишити свої домівки.
Внаслідок війни між сербами та албанцями Косово перейшло під контроль ООН (хоча де-юре залишався автономією у складі Сербії). 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність. Сербія не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі (113 країн визнали Косово, зокрема 23 з 28 країн-членів Європейського Союзу і 25 з 29 країн-членів НАТО, зокрема, США. Україна дотримується політики невизнання – "24").
Албанська більшість (92 %) контролює всю територію, за винятком кількох громад, більшість з яких серби – на півночі Косова.
У 2013 році Сербія та Косово зобов'язалися досягнути згоди щодо усіх невирішених питань. Такий діалог ініціював Брюссель. У підсумку це мало допомогти країнам визнати одне одногою
У 2016 році підписано Угоду про асоціацію між Косовом та ЄС. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС.
Новий конфлікт і роль Росії
29 вересня спецназ косівської поліції затримав кількох сербів на гідроелектростанції Газіводи. Як стверджують силовики, затримання відбулося перед візитом на ГЕС президента Косова Хашима Тачі. У відповідь сербський президент Александар Вучич привів армію в боєготовність.
Втім, причини загострення не тільки в затриманні сербів косовськими силовиками. У липні президент Сербії Александар Вучич висунув ідею розділу Косово. Передбачається визнання півночі Косово частиною Сербії. Протилежний сценарій – до Косова може приєднатися албанська етнічна частина Південної Сербії.
На початку серпня Сербія і Косово звинуватили одне одного в зазіханнях на північні регіони. У Белграді застерігали, що сили безпеки Косова за підтримки США планують таємне вторгнення на непідконтрольну їм північ Косова, де проживає значна частина сербів. У Пріштині ж мають інформацію, що Сербія планує в односторонньому порядку проголосити сербську автономію на півночі Косова.
Диктатора Сербії Милошевича підтримувала Росія, цим спровокувала війну і етнічні чистки
За словами дипломата Олександра Хари, на Балканах взагалі дуже довга пам'ять. Там пам’ятають, хто кого різав ще двісті років тому. Що вже казати про югославську війну, яка була 19 років тому.
Сербія – маленька імперія, в якої є шовіністичні погляди на своїх сусідів – хорватів чи боснійців. Косово вони вважають своєю частиною. А ще в сербів велика любов до Росії, яка підтримувала диктатора Слободана Милошевича під час громадянської війни в Югославії (Милошевича за злочини судили в Гаазі –"24"). І їм не подобаються американці, які не дозволи повернути ці території Сербії. У центрі Белграда навмисно не стали ремонтувати розбомблені США генштаб і міністерство оборони. У знак нагадування,
– зауважує Олександр Хара.
Фахівець зазначає, Росія вкладає в Балканські країни багато грошей, щоб розхитати ЄС і НАТО. Це було видно по ситуації в Чорногорії, де росіяни в 2016 році намагалися влаштувати державний переворот (16 жовтня 2016 року російські націоналісти планували ліквідувати прем'єр-міністра Чорногорії. За версією слідства, переворот був спланований, щоб не допустити вступу Чорногорії в НАТО. Людей для здійснення перевороту вербував екс-дипломат та агент ГРУ Росії Едуард Шишмаков – "24"). У Сербії Росія скуповує бізнес, має вплив в енергетичному секторі. У деяких країнах на Балканах росіяни скупили більшу частину бізнесу. Приміром, у Хорватії, Чорногорії, Болгарії.
Чи захоче Путін ввести війська в Косово
Загострення конфлікту між Сербією і Косово співпав з візитом 2 жовтня президента Сербії Александара Вучича до Росії, де він зустрівся з Путіним. Напередодні візиту Вучич заявив, що очікує отримати підтримку від Росії через ситуацію в Косово.
Як зауважує Олександр Хара, Балкани – слабке місце НАТО і ЄС. І цим постійно намагається скористатися Кремль, розхитуючи там ситуацію. Однак, на думку дипломата, навряд чи Косово розділять, тому що країна має підтримку Заходу. А Путін, на його переконання, не стане загострювати конфлікт і вводити туди війська.
Росія точно не введе свої війська в Косово, хоча Сербія і Косово не є членами НАТО. Тому що це буде серйозна ескалація. Косово – де-факто є державою і чинитиме спротив. Максимум, на що росіяни здатні, – підтримувати деструктивні сили в цих країнах, аби там був хаос,
– вважає Олександр Хара.
Чи погодиться Путін "допомогти" Сербії за українським чи сирійським сценарієм?
Водночас експерт наголошує, що і Захід серйозно сприймає ситуацію на Балканах. І в самій Сербії є розуміння, що вони не можуть залишитися поза ЄС і НАТО. Якби їм не подобалося НАТО, говорить Хара, серби погодилися на судовий процес щодо вчинених військових злочинів під час югославської війни. Це все тому, що вони хочуть приєднання до ЄС і НАТО. Так як ці союзи дозволять Сербії розвиватися, а Росія – деструктивна сила, яка може побудувати хіба що соцтабір.
На Балкани Захід відреагує більш серйозно, ніж на початок агресії Росії проти України. Є фактично ідеологічне рішення з боку НАТО і ЄС щодо поглинання Балканських країн. В ЄС розуміють – новий спалах насильства призведе до хвилі біженців і ще більших витрат європейців на безпеку. Тому краще ці країни провести по шляху доведення до певних стандартів, щоб вони стали частиною європейської частини,
– підкреслив Олександр Хара.